Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво (Jun 2022)

Специфіка творчого універсалізму бандуристів української діаспори

  • Віолетта Дутчак

DOI
https://doi.org/10.31866/2616-7581.5.1.2022.258148
Journal volume & issue
Vol. 5, no. 1

Abstract

Read online

Мета дослідження – визначити вектори творчого універсалізму в діяльності митців- бандуристів української діаспори ХХ – початку ХХІ ст. У статті аналізуються засади і прояви творчого універсалізму представників бандурного мистецтва української діаспори. Виокремлені персоналії митців – бандуристів діаспори, творчість яких стала виявом універсалізму у контексті актуалізації потреби узагальнення й аналізу здобутків бандурного мистецтва зарубіжжя як складової української музичної культури. Методологія дослідження передбачає використання історичного, аксіологічного, музикознавчого та культурологічного підходів та методів. Вони дозволили розглянути напрями діяльності бандуристів у інонаціональному середовищі (історичний підхід), цінність їх здобутків у різних векторах творчості (аксіологічний підхід), комплексно представити внесок бандуристів у світову скарбницю української культури з позицій діяльнісного універсалізму (музикознавчий і культурологічний підходи). Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу аналізу творчої діяльності й здобутків митців-бандуристів у середовищі української діаспори з позиції універсалізму, пріоритетності виду діяльності чи їх синергії. Висновки. У бандурному мистецтві діаспори упродовж ХХ – початку ХХІ ст. визначено як пріоритетний (провідний) напрям діяльності виконавський. Він охоплює різні види виконавства – як соліста чи учасника, диригента бандурного колективу, звукозаписну діяльність – або ж суміщення окремих чи всіх перелічених видів. Допоміжними виступають такі напрями, як конструкторський (обґрунтування типів моделей бандур та їх виготовлення); композиторський (створення авторських композицій, обробок, аранжувань для власного використання та для учнів чи послідовників); педагогічний та методичний (навчання та формування методик гри); науково-дослідний та публіцистичний (видання наукових статей, монографій та пресових публікацій); адміністративно-організаційний (керівництво навчальними інституціями, осередками, управління колективами, виданнями); менеджерсько-організаційний (підготовка концертної, звукозаписної, видавничих, наукових та фестивальних заходів) та ін.

Keywords