Аналіз якості життя в пацієнтів з ішемічною хворобою серця та супутньою патологією аортального клапана у віддалений період після протезування аортального клапана з реваскуляризацією міокарда

Abstract

Мета роботи – провести аналіз якості життя у віддалений період після застосування гібридного підходу, що передбачає поєднання хірургічного протезування аортального клапана й ендоваскулярних методів реваскуляризації міокарда, в пацієнтів з ішемічною хворобою серця та вадою аортального клапана. Матеріали і методи. Для дослідження відбирали історії хвороб дорослих пацієнтів (віком понад 18 років), які перенесли хірургічне протезування аортального клапана (ХПАК) разом з реваскуляризацією міокарда упродовж 2018–2022 рр. Результати та обговорення. Відібрано 130 історій хвороб пацієнтів, яким проводили ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда [перша група (n = 51) – поєднання ХПАК та черезшкірних коронарних втручань; друга група (n = 79) – поєднання ХПАК та аортокоронарного шунтування]. Ураження стовбура лівої коронарної артерії фіксували статистично значущо рідше (у 5,6 раза, р = 0,018) в пацієнтів першої групи порівняно з пацієнтами другої групи. Тривалість штучного кровообігу та перетискання аорти в пацієнтів першої групи була у 1,5 раза та у 1,4 раза статистично значущо нижчою порівняно з другою групою (р = 0,0001). Показник інтенсивності болю за опитувальником SF-36 через 6 місяців був на 13,5 % (р = 0,017) статистично значущо вищим у пацієнтів першої групи порівняно з другою, тоді як інші показники оцінки якості життя за опитувальником SF-36 не відрізнялися. Висновки. У пацієнтів з гібридним методом лікування рівень післяопераційних ускладнень був зіставний із таким у групі хірургічного лікування. Водночас у цієї когорти пацієнтів спостерігали вищий показник інтенсивності болю за опитувальником SF-36 через 6 місяців після гібридного втручання.

Keywords

• протезування аортального клапана, аортокоронарне шунтування, черезшкірні коронарні втручання, реваскуляризація міокарда, якість життя