Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Dec 2021)
Теоретичні основи мінерального живлення гречки
Abstract
Проведено аналіз літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів. Висвітлено важливість гречки як круп’яної культури, що характеризується високим вмістом білка, крохмалю (відповідно до 11,5 та 85 %) та комплексом вітамінів і мікроелементів. Гречка – хороший медонос, медпродуктивність за сприятливих умов досягає 70–90 кг/га і більше. Важливе значення її полягає в тому, що вона є страховою культурою для пересівання загиблих озимих. За рахунок швидкого росту та значної вегетативної маси гречка зменшує забур’яненість полів та сприяє формуванню оптимальних фізичних властивостей ґрунту. Досліджено праці вчених щодо впливу макро- та мікроелементів на продуктивність гречки. Переважна більшість науковців стверджують про обов’язковість застосування мінеральних добрив, водночас дискусійним є питання щодо норм внесення. Ця дискусія актуальна не тільки в Україні, але й у світі. Вміст азоту в зерні становить 1,72 % у зерні та 0,78 % у соломі. На різних етапах розвитку гречка споживає різну кількість цього елементу. Вміст фосфору у зерні та соломі гречки становить відповідно 0,67 та 0,73 %. Проникнення фосфору за фазами розвитку гречки неоднакове: максимальний вміст фосфорної кислоти відзначено у фазі бутонізації та на початку цвітіння. Вміст калію у зерні (0,32 %) значно менший ніж у соломі (2,88 %). Найбільш інтенсивно калій проникає у рослини гречки у фазі бутонізації та цвітіння і локалізується в точках росту у формі іонів. Висвітлено фізіологічну роль мікроелементів живлення для росту та розвитку рослин гречки. Проведено короткий ретроспективний огляд еволюції застосування мікродобрив від 70–80 рр. минулого століття до сьогодення та зроблено акцент на потребу проведення листкових підживлень мікродобривами у хелатній формі. Також у короткій формі описано механізм дії хелатних добрив, які є реальною альтернативою внесенню мікроелементів у ґрунт разом із мінеральними добривами. Відзначено мінімальний вплив сучасних хелатних мікродобрив на довкілля. Провідні вчені рекомендують такі хелатизовані мікродобрива: кристалони, вуксали, реаком, нутріван та ін. Враховуючи подібність умов вирощування гречки та географічну близькість, особливу увагу привертають праці вчених з Республіки Польща.
Keywords
