Системи моніторингу якості повітря в м. Києві
Abstract
Антропогенний вплив на навколишнє середовище з кожним роком зростає, погіршуючи умови існування людини і живих організмів та викликаючи глобальні екологічні кризи. Особливо чутливою до такого впливу є атмосфера, обмінні процеси в котрій проходять значно інтенсивніше, ніж в інших компонентах довкілля. Серед міст України за рівнем забруднення столиця займає одне з перших місць. В окремі періоди таке сумнівне лідерство характерне не лише в межах України, а й в світових масштабах. Для прийняття необхідних управлінських рішень з метаю покращення якості повітря необхідно володіти детальною інформацією про рівень забруднення, забруднювачі, джерела їх утворення, зміни в часі та просторі і т. і. В більшості розвинутих країн світу ці функції виконують національні системи моніторингу забруднення довкілля, котрі відкриті, автоматизовані, комп’ютеризовані та відображають інформацію в реальному часі. Сьогодні національна система моніторингу довкілля в Україні лише починає формуватися, тому важливо визначити найбільш прийнятні напрямки її розвитку. Столиця повинна бути взірцем в будь-якій справі, тому сучасна система моніторингу стану довкілля повинна стати одним із головних пріоритетів теперішньої міської адміністрації. Сьогодні моніторинг якості повітря в столиці проводиться кількома суб’єктами. Традиційно протягом тривалого часу цими питаннями опікується Центральна геофізична обсерваторія, котра має на території м. Києва 16 пунктів спостереження і частину (25 %) отриманої інформації викладає на своєму сайті. Суттєвою перевагою отриманої інформації є її відповідність чинним нормативним документам України та контроль всіх передбачених забруднювачів. Сьогодні обсерваторія володіє найбільш детальною інформацією щодо якості повітря в столиці протягом тривалого періоду. Останні кілька років характеризуються інтенсивним розвитком недержавних систем моніторингу якості повітря в столиці - ЛУН Місто, SaveDnipro, AirVisual, luftdaten.info та ін. Вони належать різним організаціям, мають достатнє покриття території міста, однак оцінюють якість повітря лише за вмістом в ньому часток розміром 1 – 10 мкм, що недостатньо для повного аналізу та оцінки стану забруднення. Більшість таких систем моніторингу носять, швидше, рекламний характер для окремих суб’єктів господарювання або розраховані на створення мережі спостережних постів за кошти самих громадян. Тому очевидно, не можуть сприйматися в якості повноцінних систем контролю якості повітря. Кілька років тому КМДА було прийнято рішення про створення сучасної відкритої автоматизованої системи моніторингу якості повітря в столиці. На сьогодні встановлено та запущено в роботу чотири спостережних пункти, що за своїми параметрами відповідають сучасному європейському рівню і в форматі реального часу надають всім зацікавленим підприємствам та особам розгорнуту детальну інформацію про рівень забруднення повітря на відповідних територіях столиці. Система моніторингу якості повітря в столиці найімовірніше, розвиватиметься саме шляхом встановлення нових сучасних постів спостереження в межах міста в об’ємі програми КМДА, особливо, якщо вона не буде комерціалізована чи приватизована в майбутньому.
Keywords
