Українознавство (May 2018)

Промоція «українського питання» та об’єднання зарубіжного українства як головні програмні напрямки діяльності Українського пресового бюро в Лондоні (1931–1939)

  • Mykola Tymoshyk

DOI
https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(66).2018.131151
Journal volume & issue
Vol. 0, no. 1(66)
pp. 63 – 80

Abstract

Read online

Актуальність статті обумовлена новизною матеріалу. В її основі – аналіз віднайденого автором під час недавнього наукового стажування у Великобританії досі невідомого фахівцям в Україні архіву Українського пресового бюро в Лондоні, яке діяло там упродовж 1931–1939 рр. при матеріальній підтримці і під безпосереднім керівництвом американця українського походження Якова Макогона. Йдеться про діяльність невеликого колективу українських дипломатів, спрямовану на промоцію в Європі нерозв’язаного після Першої світової війни «українського питання», на захист освітніх, культурних, національних потреб організованих громад української еміграції. Проаналізовано головні акції Бюро, що набули розголосу в Європі: повсюдна організація Комітетів порятунку України у зв’язку із організованим московським урядом голодомором українського народу 1932–1933 рр.; спорудження методом народної толоки Українського народного дому в Празі; матеріальна підтримка діяльності таких українських культурно-освітніх і спортивних товариств у Західній Європі, як «Пласт», «Січ», Товариства Прихильників Української Господарської Академії в Подєбрадах, Товариства Прихильників Української Пісні, Товариства Прихильників Української Книги, Союзу Українських Журналістів і Письменників. Окремо здійснено аналіз тієї частини лондонського архіву Бюро, де зосереджено листування з відомими діячами українського національно-визвольного руху, зокрема Євгеном Онацьким, Софією Русовою, Володимиром Кисілевським. Детальний аналіз уперше залучених із лондонського архіву до наукового обігу листів таких діячів українського відродження проливає світло не лише на окремі малознані або й зовсім невідомі епізоди з їхнього життя, а й додає нові штрихи до ще не написаної повної й правдивої історії української еміграції. Наголошується на необхідності видання в Україні такого епістолярію. На основі архівних документів аналізуються матеріальні засади діяльності Бюро. У контексті нагального розв’язання проблем українського державотворення на сучасному етапі акцентується увага на досвіді фінансування такої поважної державотворчої інституції, як Українське пресове бюро за кордоном, однією заможною, але високопатріотичною особою, яка загальнонаціональні інтереси свого народу ставить вище особистісних.

Keywords