Образ турка у православній полемічній літературі кінця XVI – першої чверті XVII ст.

Abstract

У статті розглянуто практики використання образу турка як «Іншого» православними полемістами впродовж кінця XVI – першої чверті XVII ст. Завоювання Візантії турками, перебування Константинопольського патріархату під османською владою, есхатологічний вимір «турецького панування», становище східної церкви в Османській імперії – неповне коло питань, що стали предметом багаторічної дискусії між прихильниками та противниками Унії. Причиною цього став процес пригадування православними візантійського коріння як однієї з форм атрибуції своєї ідентичності. Не менш важливий процес – це конструювання образу ворога «поляка-католика» православними полемістами за допомогою наративу «турецького панування». Польсько-османський конфлікт 1620–1621 рр. та процес відновлення Київської митрополії змусили православних ієрархів відмовитися від використання наративу позитивного досвіду «турецького панування» й долучитися до творення ідеї «козацького бастіону» та образу козаків як захисників не лише Речі Посполитої, а й усього християнства.

Keywords

• образ
• турка
• турецьке
• панування
• полемічна
• література
• козацький
• бастіон