Сучасна педіатрія: Україна (Feb 2022)

Інформативність загальноприйнятих запальних маркерів крові у верифікації гострих інфекційно-запальних процесів нижніх дихальних шляхів у дітей

  • Ye.P. Ortemenka,
  • T.V. Krasnova,
  • I.B. Sichkar

DOI
https://doi.org/10.15574/SP.2022.121.36
Journal volume & issue
no. 1(121)
pp. 36 – 41

Abstract

Read online

Верифікація гострих інфекційно-запальних процесів нижніх дихальних шляхів та обґрунтування антибіотикотерапії нерідко базується на оцінці активності маркерів запалення крові, але дані щодо їх інформативності в дифдіагностиці гострих пневмоній та бронхітів у дітей суперечливі. Мета - вивчити діагностичну цінність окремих показників запальної відповіді крові у верифікації позалікарняної неускладненої пневмонії та гострого обструктивного бронхіту для оптимізації менеджменту інфекційно-запальних захворювань нижніх дихальних шляхів у дітей. Матеріали та методи. На базі пульмонологічного відділення Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні обстежено 75 дітей, серед яких першу (І) клінічну групу сформував 51 пацієнт із діагнозом «Позалікарняна пневмонія», а другу (ІІ) групу - 24 дитини із гострим обструктивним бронхітом. За основними клінічними характеристиками групи порівняння були зіставленими. Одержані результати дослідження проаналізовано за допомогою параметричних («Р», за критерієм Стьюдента) і непараметричних («Рφ», методом кутового перетворення Фішера) методів обчислення, а оцінку діагностичної цінності тестів проведено з позиції клінічної епідеміології з урахуванням їх чутливості (ЧТ) та специфічності (СТ), а також відношення шансів (ВШ) реалізації події з урахуванням їх 95% довірчих інтервалів (95% ДІ). Результати. Аналіз отриманих даних показав, що в дітей, хворих на позалікарняну пневмонію, такі загальноприйняті показники запальної відповіді крові (лейкоцитоз, відносний нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, прискорення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) або високий рівень С-реактивного протеїну (СРП) у крові характеризуються низькою чутливістю тестів (у межах від 11% до 63%), що вказує на недоцільність їх використання як скринінгових тестів для верифікації пневмонії. Водночас показано, що зазначені запальні маркери крові характеризуються достатньою специфічністю (у межах від 75% до 93%) у верифікації пневмонії лише за їх значущого підвищення (кількість лейкоцитів крові >15,0x10⁹, ШОЕ ≥10 мм/год та рівень СРП у крові >6 мг/мл), що свідчить про доцільність їхнього застосування лише для підтвердження запалення паренхіми легень. Установлено, що нормальний рівень лейкоцитів (15,0x10⁹, ШОЕ≥10 мм/год та рівень СРП у крові >6 мг/мл), що вказує на можливість їх використання для підтвердження запалення паренхіми легень. При цьому кількість у гемограмі паличкоядерних нейтрофілів ≤5% вирізняється високим рівнем специфічності (СТ=84%), що дає змогу використовувати цей маркер у підтвердженні діагнозу гострого обструктивного бронхіту та для скасування антибіотикотерапії. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords