теорія та практика дизайну (Oct 2024)

НАПРЯМИ РОЗРОБЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ КОРИСТУВАЦЬКИХ ІНТЕРФЕЙСІВ У МУЛЬТИМЕДІА

  • Maksym Bohuslavskyi

DOI
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.13
Journal volume & issue
no. 33

Abstract

Read online

Розглянуто питання створення мультимедійного дизайну на основі досліджень різного роду взаємодії та її комунікативного складника через виокремлення закономірностей та моделей проєктування для ефективного впровадження в дизайнерські практики даного напряму. Метою статті є визначення основних напрямів пошуку методів вивчення моделювання користувацької взаємодії та мультимедійного середовища з подальшим дослідженням перспективних методів для використання їх у практиці дизайну. Методологія дослідження базується на напрямах ініціації, атракції, залученні, антропологізації та метаантропологізації під час взаємодії користувача у мультимедійному середовищі. Результати. Дослідження користувацького інтерфейсу в мультимедійному дизайні дали змогу висунути гіпотезу, що розвиток цієї галузі спочатку був спрямований на відтворення аспектів міжособистісної взаємодії. Проте перед початком роботи з методологією було проведено попереднє дослідження різного досвіду «антропологізації» у взаємодії з візуальним представником цифрової інформації. Це дослідження показало, що, ймовірно, цей шлях не призведе до того, що на завершальному етапі розвитку інтерфейси та мультимедіа будуть повністю аналогічні спілкуванню між людьми. Наукова новизна роботи лежить у площині визначення актуальних методів дослідження моделюваня користувацької взаємодії та мультимедійного середовища з урахуванням тенденцій даних напрямів створення дизайну. Практична значущість даного дослідження полягає у можливості використання одержаних результатів під час розроблення освітньо-професійних програм із підготовки фахівців за спеціальністю «Дизайн» у напрямах інтерактивного та мультимедійного дизайну. Уведення у програму викладання теоретико-практичної моделі проєктуванння користувацького інтерфейсу з відповідними етапами за її характеристиками, розглянутими у даному дослідженні, має безпосередній прикладний складник, що дасть змогу створювати ефективні методики таргетування та диференціації потрібних зв’язків для позитивної рецепції користувача під час взаємодії з користувачами різних видів імерсивних реальностей.

Keywords