Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)

Погроза в контексті визначення потерпілої особи

  • I. Tkachenko

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.3.23
Journal volume & issue
Vol. 3, no. 83

Abstract

Read online

Вказується, важлива ознака потерпілої особи, яка дозволяє відмежувати її від інших осіб, пов’язана із заподіянням шкоди. Про те, що шкода є невід’ємною ознакою потерпілої особи свідчить етимологічний та семантичний аналіз терміну «потерпілий». У статті досліджено можливість та доцільність визнання особи потерпілою у кримінально-правовій площині у випадку погрози спричинення їй шкоди. Враховано положення чинного Кримінального кодексу України, проєкту нового Кримінального кодексу України, національної судової практики. Аргументовано, що в контексті потерпілої особи термін шкода розуміють у двох значеннях: 1) у вузькому (включає виключно реальну шкоду); 2) у широкому (включає як шкоду, так і небезпеку/загрозу її спричинення, а також погрозу). Водночас віднесення погрози як самостійного діяння до різновиду шкоди, як це пропонують автори проєкту КК України, видається дискусійним, адже в такому випадку термін «погроза» позначатиме одночасно і діяння і наслідок. Варто також звернути увагу на те, чи існує потреба в проєкті КК України вживати як термін «загроза» так і термін «небезпека». Встановлено, що термін «погроза» в контексті визначення потерпілої особи означає як заподіяння їй реальної моральної чи інших видів шкоди, так і загрозу/небезпеку її завдання. Доведено, що потерпілого в певному складі кримінального правопорушення може характеризувати не лише шкода у вузькому її розумінні, але й загроза чи небезпека її настання, тобто шкода у широкому розумінні, а також погроза заподіяння шкоди. Погроза в контексті кримінально-правового розуміння потерпілої особи має значення передусім, якщо відсутня її реалізація. У випадку реалізації погрози, яка передбачена як самостійний злочин та є етапом єдиної злочинної діяльності, об’єднаної єдиним умислом і спрямованої на заподіяння шкоди одному й тому ж об’єкту, кваліфікація за статтею, що передбачає відповідальність за погрозу, не потрібна, а відтак і немає потреби встановлювати потерпілого від погрози. Якщо погроза є способом вчинення діяння, то потерпілий визначається в контексті діяння загалом з урахуванням погрози як способу його вчинення.

Keywords