Аналітично-порівняльне правознавство (Jul 2024)

Кримінально-правовий та кримінально-процесуальний статус потерпілого

  • L.V. Bilinska

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.03.88
Journal volume & issue
no. 3

Abstract

Read online

У статті досліджується кримінально-правовий та кримінально-процесуальний статус потерпі­лого. Для людини, яка не має юридичної освіти, часто це стає ще тим випробуванням, у зв’язку з чим важливим є належне правове регулювання статусу потерпілого як у кримінальному праві, так і у кримінальному процесі. Правовий статус потерпілого за Кримінальним кодексом України та за Кримінальним процесуальним кодексом України багато у чому різниться, не зважаючи на те, що природа такого статусу єдина. Розкриваються особливості набуття статусу потерпілого у кримінальному праві та кримі­нально-процесуальному праві. Наголошено, що статус потерпілого у кримінальному праві осо­ба набуває з моменту вчинення щодо неї кримі­нального правопорушення, а статус потерпілого у кримінально-процесуальному праві особа на­буває тільки з власної волі, якщо подасть про це відповідну заяву. Щодо набуття статусу потерпі­лого у кримінальному провадженні, то тут є два варіанти - або особа сама ініціює кримінальне провадження щодо правопорушення, вчиненого щодо неї, або провадження розпочинається за заявою іншої особи, а потерпіла особа пізніше подає заяву про залучення її до провадження в якості потерпілого. За результатами дослідження судової прак­тики аргументовано, що оскаржити факт неза- лучення до провадження особи як потерпілого можна тільки тоді, коли така відмова оформле­на належним чином - постановою про відмову у визнанні потерпілим. Аргументовано, що кримінально-правова сфера вимагає захисту прав та інтересів особи, потерпілої від кримінального правопорушення. Підтримується пропозиція щодо гарантування права на безоплатну правничу допомогу для потерпілих на рівні із підозрюваними, обвину­ваченими за рахунок держави незалежно від їх майнового стану. Розкривається зміст категорії «особа, яка по­страждала від домашнього насильства». За ре­зультатами аналізу положень кримінального та кримінального процесуального законодавства обґрунтовано, що особа, яка постраждала від домашнього насильства може і не набувати кри­мінально-процесуального статусу потерпілого (якщо вона, наприклад, цього не бажає), проте обмежувальні заходи щодо кривдника можуть бути застосовані в її інтересах.

Keywords