Хірургія дитячого віку (Sep 2024)

Трихобезоари як прояв порушень психічного здоров’я дітей: погляд хірурга та психіатра

  • І.V. Ksonz,
  • A.M. Skrypnikov,
  • G.Yu. Vasylyeva,
  • Ie.M. Grytsenko,
  • Y.V. Pylypiuk,
  • O.V. Ovchar

DOI
https://doi.org/10.15574/ps.2024.3(84).107112
Journal volume & issue
no. 3(84)
pp. 107 – 112

Abstract

Read online

Мета - узагальнити досвід лікування дітей із трихобезоарами; розглянути аспекти зв’язку між хірургією та психіатрією; визначити тактику післяопераційної психіатричної/психологічної допомоги. Матеріали та методи. За період 2002-2023 рр. проліковано 6 дівчаток віком від 9 до 13 років із трихобезоарами. У 3 випадках діти мали трихобезоар шлунка, у 2 випадках - синдром Рапунцель, в 1 випадку - трихобезоар тонкої кишки. В 1 дитини трихобезоар шлунка малих розмірів видалено ендоскопічно, у 5 дітей трихобезоари великих розмірів видалено під час лапаротомії. Результати. Наведені клінічні випадки ілюструють цю рідкісну патологію в аспекті зв’язку між дитячою хірургією та психіатрією. Ефективне коригування психічного розладу, який є предиктором формування трихобезоарів у дітей, дає змогу стабілізувати емоційний стан хворого та запобігає рецидиву захворювання. У комплексному мультидисциплінарному підході до ведення пацієнтів із трихобезоарами після хірургічного втручання слід додати консультацію пацієнта фахівцем сфери охорони психічного здоров’я, психоедукативне консультування батьків і рідних із приводу трихотиломанії та трихофагії як патологічних станів, що передують формуванню трихобезоарів. Нейропсихіатричне обстеження та лікування, довгострокове спостереження та поведінкова терапія рекомендовані як регулярна частина комплексного лікування та попередження рецидиву. Висновки. Трихобезоари в дітей являють собою рідкісні сторонні тіла шлунка та тонкої кишки, які мають властивості з часом непомітно збільшуватися в розмірах, клінічно проявляючись диспепсичними розладами, пухлиноподібним утворенням в епігастральній ділянці, симптомами високої шлунково-дуоденальної або тонкокишкової непрохідності. Діти із зафіксованими епізодами трихотиломанії та трихофагії потребують консультації психіатра та психотерапевта, а також фіброгастродуоденоскопії для заперечення трихобезоарів. Діти, оперовані з приводу трихобезоарів, потребують післяопераційної психіатричної допомоги та психологічної підтримки для попередження рецидиву. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків (або опікунів) дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords