Особливості доказів та доказування у справах про примусове виселення

Abstract

Стаття присвячена проблемі визначення осо­бливостей доказів та доказування у справах про примусове виселення. Автор у статті зазначає, що право на житло спрямоване на забезпечення права на достат­ній рівень проживання людини. Водночас воно має безпосередній зв’язок з фундаментальними правами людини, такими як право на життя, не­доторканність приватного життя, охорона здо­ров’я та ін. Внаслідок цього позбавлення житла ставить під загрозу як життя людини, його нор­мальний соціальний розвиток, так і можливість мати сім’ю, працевлаштовуватися. Саме це по­силює соціальну нерівність, породжує соціальні конфлікти, утворює підґрунтя для маргіналізації суспільства та створює умови для можливо­го фактичного обмеження прав дитини, жінок, інших гендерів. Гарантією реалізації права на житло є встановлений частиною третьою стат­ті 47 Конституції України виключно судовий по­рядок виселення. За результатами проведеного дослідження зроблено наступні висновки. Так, автор вважає, що до основних особливостей доказів та дока­зування у справах про виселення можна відне­сти таке: справи про виселення розглядаються виключно в порядку цивільного судочинства, оскільки в них хоча б однією зі сторін є фізична особа; слід погодитись із позицією В.І. Бобрика про те, що до загального предмета доказування у справах про виселення входять обставини, що свідчать про незаконність проживання або втра­ту права на проживання відповідача в конкрет­ному житлі, а також про порушення відповідачем прав та/або інтересів позивача, а щодо особли­востей доказів та доказування про виселення маємо зазначити, що вони обумовленні особли­востями конкретної цивільної справи; для ци­вільних справ про виселення є характерним ви­користання таких засобів доказування: письмові докази, електронні докази та показання свідків.

Keywords

• житло
• цивільне процесуальне законодавство України
• цивільне процесуальне право України
• цивільний процес
• цивільне судочинство
• докази