Аналітично-порівняльне правознавство (Sep 2025)
Нормативно-правова основа застосування приватноправових інструментів публічної адміністрації: теоретико-правовий аналіз
Abstract
У статті проведено теоретико-правовий аналіз нормативно-правової основи застосування приватноправових інструментів публічної адміністрації (договірних, фінансово-майнових, корпоративних та інституційно-організаційних). Зазначено, що одним із ключових чинників, який забезпечив поступовий перехід до сучасного розуміння інструментарію публічного адміністрування, стала інституційна трансформація українського законодавства в пострадянський період. Вона мала за мету поступову імплементацію європейських стандартів публічного управління, закладення основ принципу верховенства права, розширення правових засобів впливу держави на суспільні відносини, що ґрунтуються не тільки на державному примусі, але й на засадах диспозитивності, принципах рівності, взаємодії та партнерства. Проведений автором огляд нормативно-правової бази у цій сфері засвідчив, що приватноправові інструменти діяльності публічної адміністрації сформувалися як складна, багатокомпонентна система, яка інтегрує договірні, фінансово-майнові, корпоративні та інституційно-організаційні механізми у загальну систему законодавства про публічну владу та форми її впливу на суспільні відносини. Кожна з цих груп, маючи власні предмети регулювання та специфіку правозастосування, водночас тісно взаємодіє з іншими елементами системи, що дозволяє суб’єктам публічного адміністрування адаптувати свої дії до потреб суспільства та економіки. Зауважено, що законодавчі акти, які закріплюють зазначені механізми, відображають поступову трансформацію підходів до публічного адміністрування: від моделі, орієнтованої виключно на державні інтереси, до комплексного використання диспозитивних засобів і партнерських форм взаємодії держави та приватного сектора, людиноцентристських орієнтирів. Такий розвиток нормативної бази заклав підґрунтя для формування новітнього бачення інструментарію публічної адміністрації в українському правопорядку, що, своєю чергою, стимулювало й доктринальні пошуки у цій сфері.
Keywords