Актуальні питання суспільних наук та історії медицини (Mar 2017)
СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ АЛЮЗІЇ У ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ПРОМОВАХ АВРААМА ЛІНКОЛЬНА / STYLISTIC DEVICES OF VERBALIZATION OF ALLUSION IN ABRAHAM LINCOLN’S PRESIDENTIAL SPEECHES
Abstract
Вахоцкий М., Маковская О. Стилистические средства вербализации аллюзии в президентских речах Авраама Линкольна. Работа посвящена исследованию аллюзии в президентских речах А. Линкольна. Предметом исследования являются аллюзии, использованные оратором за время президентства, объектом – языковые средства воплощения аллюзии: метафоры, сравнения, исторические и культурные реалии, антропонимы, топонимы, мифологизмы, библеизмы. Для достижения цели в работе раскрыто понятие политического дискурса, а также осуществлено когнитивно-прагматический анализ аллюзии в политических речах Авраама Линкольна. Ключевые слова: аллюзия, политический дискурс, стилистические средства, антропоним, топоним, мифологизм, библеизм. Вахоцький М., Маковська О. Стилістичні засоби вербалізації алюзії у президентських промовах Авраама Лінкольна. Pобота присвячена дослідженню алюзії у президентських промовах А. Лінкольна. Предметом дослідження є алюзії, використані оратором за час президентства, об’єктом – мовні засоби втілення алюзії: метафори, порівняння, історичні і культурні реалії, антропоніми, топоніми, міфологізми, біблеїзми. Матеріалом дослідження послужили 17 англомовних президентських промов. Для досягнення мети у статті висвітлено поняття політичного дискурсу, а також здійснено когнітивнопрагматичний аналіз алюзії у політичних промовах А. Лінкольна. Алюзія належить до ключових риторичних прийомів, що використовуються у промові, вона збагачує текстову інформацію та створює численні асоціації за рахунок натяку на події, факти, героїв інших творів або використання відомих культурно-історичних фактів. Політичний дискурс розглядається лінгвістами як об’єкт лінгвокультурологічного вивчення, як вторинна мовна підсистема з функціями, словником та комунікативним впливом. У політичному дискурсі репрезентується майже весь комплекс взаємозв‘язків між людиною та суспільством, його аналіз передбачає, передусім, дослідження текстів у сукупності з екстралінгвальними чинниками та показує, як у різних мовних колективах моделюються культурні цінності, як пропагується соціальний порядок, які елементи мовної картини світу лишаються поза межами свідомих мовленнєвих стратегій мовців, як формується концептуальна картина світу, властива кожному мовному колективові. Найчастіше А. Лінкольн застосовував у своїх промовах різні види метафоричних перенесень – 39,3% та звертався до існуючої законодавчої бази США того часу, цитуючи закон і коментуючи окремі його статті; другим показником є топонімічна номінація (28,6%), тобто, нерідко президент порівнював свою державу з іншими, вживаючи таким чином власні назви країн, континентів, міст і ін. географічних об’єктів. Дещо менше були у вжитку порівняння, історичні і культурні реалії, а найменше автор промов приділяв уваги міфологізмам. Ключові слова: алюзія, політичний дискурс, стилістичні засоби, антропонім, топонім, міфологізм, біблеїзм.
Keywords
