Аналітично-порівняльне правознавство (Nov 2023)

Вибір українським адвокатом видів підвищення своєї кваліфікації через призму реалізації конституційного права на освіту

  • V.V. Zaborovskyy

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.99
Journal volume & issue
no. 5

Abstract

Read online

Дана стаття присвячена розкриттю питань, які пов'язані із з'ясуванням правової природи обов'язку адвоката щодо підвищення свого професійного рівня через призму дослідження сут­ності можливих видів такого підвищення. В рамках даної статті розкрито позицію ві­тчизняного законодавця, а також досліджено різні підходи науковців щодо визначення видів підвищення кваліфікації адвокатів. Аргумен­тується позиція, за якою Порядок підвищення кваліфікації українських адвокатів передбачає доволі об'ємний примірний перелік можливих видів підвищення професійного рівня адвокатів. Акцентується увага, що необхідність існування доволі суттєвого за своїм обсягом переліку видів (заходів) підвищення кваліфікації адвокатів зу­мовлено не тільки багатогранністю їх можливої професійної діяльності та доволі значною кіль­кістю українських адвокатів, але й безпосеред­ньо виходячи з необхідності врахування потреб адвокатів, особливо їх зацікавленості у набутті практичних навиків, забезпечуючи при цьому, з одного боку, свободу у виборі вказаних заходів, а з іншого - ефективність та безперервність про­цесу підвищення адвокатом свого професійного рівня. В той же час, робиться висновок про необ­хідність законодавчого розширення видів під­вищення адвокатом свого професійного рівня, вказуючи на деякі з можливих таких видів. Роз­кривається сутність окремих з таких видів та звертається увага на позитивність акценту на практичне спрямування заходів, що організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів (семінарах, конференціях, тренінгах тощо) та підвищення їх якості. Для досягнення поставленої мети та розкрит­тя поставлених завдань, автором були застосо­вані характерні для правової науки методи. Дослідження проводилося із застосуванням насам­перед системно-структурного методу, порівняль­но-правового та діалектичного методу пізнання правової дійсності.

Keywords