Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)
Перспективи і виклики для парламентаризму в умовах розвитку цифрового конституціоналізму
Abstract
Мета статті полягає у здійсненні багатоаспектного аналізу динаміки розвитку парламентаризму і цифрового конституціоналізму, виокремлення можливих викликів і загроз, перспектив для парламентів і парламентської діяльності в умовах поширення сучасних цифрових (електронних) технологій. Висвітлено підходи до розуміння і визначення феноменів «парламентаризм», «конституціоналізм», «цифровий конституціоналізм», деякі їх модифікації та особливості, підкреслено їх багатогранну природу, трансформацію в умовах сучасного цифрового розвитку, електронної демократії. Кризові й конфліктні події значною мірою стали викликами для парламентів і парламентської діяльності, як і власне процеси та інструменти діджиталізації й цифровізації. Важливо, що парламентські інституції різних рівнів (національні, наднаціональні, міжпарламентські об’єднання, їх допоміжні органи і служби) сприяють розвитку і регулюванню даних процесів, використовуючи апробовані практикою передові ефективні цифрові технології. Слід виокремити «Цифровий компас» для цифрового десятиліття ЄС (2030), концепцію цифрового суверенітету, прийняті хартії цифрових прав (Каталонська, Ніцька), Закон про цифрові ринки, Закон про цифрові послуги, Закон про штучний інтелект, Декларація про Європейські цифрові права та принципи (2022), «World e-Parliament Report» МПС, концепцію е-демократії Європарламенту, резолюцію про е-демократію ПАРЄ, рекомендації щодо відкритого урядування та електронної участі громадян ОЕСР. Завдяки цьому впроваджуються нові форми й інструменти реалізації існуючих прав людини, а також конституюються нові цифрові права (на доступ до мережі Інтернет, на ідентичність у цифровому середовищі, на захист у цифровому середовищі, недискримінацію і т.д.). Так само модернізуються форми і методи діяльності парламентів (розширення платформ для онлайн-трансляцій пленарних засідань і засідань комітетів, електронного (дистанційного) голосування, удосконалення інтерактивного веб-сайтів з доступом до законопроектів та інших документів, системи електронних петицій та консультацій з виборцями, електронна участь громадян і громадських організацій у законодавчому процесі). Проте розвиток цифрового парламентаризму і цифрової демократії супроводжують численні виклики (цифрова нерівність, низька цифрова грамотність членів парламентів і парламентських служб, кіберзагрози, матеріально-фінансові витрати і т.д.). Це зумовлює ґрунтовне вивчення порушеної проблематики, підвищення цифрової культури, вдосконалення парламентських процедур, поряд з подальшим розвитком технологічної інфраструктури, кібербезпекового захисту складових цифрового парламентаризму.
Keywords
