Запобігання втручанню у діяльність судових органів

Abstract

Стаття присвячена кримінологічному пізнанню одного із найпоширеніших негативних проявів у сфері правосуддя в Україні у виді явища втручання у діяльність судових органів (ст. 376 КК). З використанням результатів теоретичного та емпіричного (матеріали кримінальних проваджень; експертне опитування чотирьох груп респондентів) дослідження запропоновано систему запобігання указаним кримінальним правопорушенням. Наголошено, що некаральний (кримінологічний) вплив на цей соціально-правовий феномен є більш дієвим порівняно із каральними (кримінально-правовими) засобами боротьби із ним. До системи запобігання втручанню у діяльність судів запропоновано включити напрями і заходи загальносоціального, спеціально-кримінологічного та віктимологічного запобігання. Аргументовано віднесення загальносоціального рівня до визначальних напрямів запобігання явищу, що розглядається. Відмічено, що структура загального запобігання зумовлена специфікою сфери правосуддя і включає: заходи щодо посилення гарантій незалежності суддів; заходи у межах судового реформування; реформування суміжних із правосуддям сфер та органів (політична система, прокуратура, адвокатура, соціокультурна сфера). Спеціальне запобігання побудоване на організаційно-управлінських, інформаційних, нормативно-правових та технічних заходах. Окремий наголос здійснений на необхідності упровадження заходів віктимологічної профілактики. Вона стосується розвитку та вдосконалення наявних професійних навичок у суддів, необхідних для захисту їх незалежного статусу, а також недопущення їх первинної, а так само повторної віктимізації. Підкреслено, що ефективність запобігання цьому явищу корелює із широтою та глибиною упровадження у сфері правосуддя України усталених міжнародних та європейських стандартів незалежності діяльності судових органів.

Keywords

• злочинність
• кримінальні правопорушення
• злочинність у сфері правосуддя
• втручання у діяльність суду
• тиск на судові органи
• судова незалежність