Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Oct 2021)
ПЕНІТЕНЦІАРНА ПРОБАЦІЯ ЯК МЕХАНІЗМ ПОПЕРДЖЕННЯ ВЧИНЕННЯ ПОВТОРНИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
Abstract
В статті досліджено пенітенціарну пробацію, як механізм попередження вчинення повторних криміналь- них правопорушень. Автор приділив увагу аналізу міжнародного та національного законодавства, що закрі- плює поняття пенітенціарної пробації та порядок її здійснення щодо осіб, як засуджені до обмеження волі та позбавлення волі. Прийняття Закону України «Про пробацію» та створення служби пробації в Україні слугувало запровадженню одного із різновидів пробації – пенітенціарної, як однієї із вимог міжнародних організацій. Зокрема, виконання Рекомендацій CM\Rec (2010) Комітету Міністрів державам-членам про Правила Ради Європи про пробацію стосувалось забезпечення мети пробації шляхом попередження і скоро- чення злочинності. Для досягнення поставленої мети, а саме скорочення вчинення повторних кримінальних правопорушень необхідно встановити позитивні взаємовідносини з правопорушником та надати соціальну допомогу, шляхом повернення його в суспільне життя. Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про пробацію» основною метою пробації є: «підго- товка осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звіль- нення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання».[2] Пенітенціарна пробація повинна забезпечити надання засудженому комплекс соціальних послуг, які підготують його до звільнення з місць позбавлення волі з подальшою адаптацією та повернен- ням у суспільство, як повноправного члена. Відновлення соціального статусу звільненої особи та надання психологічної допомоги сприятиме попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень. Для за- безпечення відновлення такого статусу відповідні органи повинні з’ясувати потребу засудженого після його звільнення з місць позбавлення волі. Зокрема, в разі необхідності надати соціальну допомогу, що може проявлятись у забезпеченні житлом, працевлаштуванні, допомоги у отриманні професії, відновленні доку- ментів, а також наданні психологічної допомоги. Вище вказані фактори будуть слугувати допомогою звіль- неній особі у соціальній та матеріальній адаптації у суспільстві, що в свою чергу, спрятиме попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Keywords
