Хірургія дитячого віку (Mar 2024)

Клінічна симптоматика агангліонозу кишечника та його ускладнень у дітей віком від 3 до 6 років

  • V.P. Prytula,
  • O.O. Kurtash,
  • V.F. Rybalchenko,
  • S.F. Hussaini

DOI
https://doi.org/10.15574/PS.2024.82.33
Journal volume & issue
no. 1(82)
pp. 33 – 42

Abstract

Read online

Клінічна симптоматика агангліонозу кишечника (АК) у дітей віком від 3 до 6 років є ускладненою через наявність безпосередніх ускладнень цієї патології, які зазвичай частково нівелюють класичні ознаки хвороби Гіршпрунга (ХГ), що ускладнює ефективний діагностичний процес цієї патології. Мета - дослідити клінічну симптоматику АК та його ускладнень у дітей віком від 3 до 6 років; визначити значущість симптомів при верифікації ХГ. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз клінічних проявів ХГ у 240 дітей віком від 3 до 6 років з урахуванням протяжності АК, наявності супутніх вад розвитку та ускладнень. З ректальною формою АК виявлено 95 (39,58%) пацієнтів, із ректосигмоподібною - 143 (59,59%) хворі, із субтотальною - 2 (0,83%) дітей. Пацієнтів із тотальним АК на етапі діагностики у віці від 3 до 6 років не було. Хлопчиків - 192 (80,0%), дівчаток - 48 (20,0%). У віці від 3 до 4 років ХГ діагностовано у 71 (29,58%) пацієнта, від 4 до 5 років - у 79 (32,91%) хворих, від 5 до 6 років - 90 (37,51%) дітей. Результати. Діагностика ХГ у пацієнтів від 3 до 6 років є запізнілою. Супутні вади розвитку виявлено в 45 (18,75%) пацієнтів. Супутні вади розвитку кишечника встановлено у 26 (10,83%) пацієнтів, з яких у 19 (7,92%) випадках були вади, які більш суттєво посилювали клінічну симптоматику АК та його ускладнень: незавершений поворот кишечника (17 (7,08%) дітей) та внутрішня черевна грижа (2 (0,83%) дитини). Ентероколіт (ЕК) виявлено у 98 (40,83%) пацієнтів. ЕК 1-го ступеня встановлено у 9 (3,75%) дітей, 2-го ступеня - у 34 (14,16%) хворих, 3-го ступеня - у 55 (22,91%) пацієнтів із ХГ. Критичним моментом у прогресуванні перебігу ЕК при ХГ був токсичний мегаколон (ТМ), відзначений у 14 (25,46%) із 55 пацієнтів 3-го ступеня. Гіпотрофію встановлено у 18 (7,49%) пацієнтів. Анемію різного ступеня діагностовано в 35 (14,58%) дітей. Гостру стадію перебігу ХГ виявлено у 98 (40.83%) пацієнтів, підгостру - у 77 (32,08%) хворих, хронічну - у 65 (27,08%) дітей. Стадійність перебігу ХГ корелювала з довжиною протяжності ураженого АК і була тісно пов’язана з наявністю діагностованих ускладнень: ЕК, анемія та гіпотрофія. Висновки. Клінічна симптоматика АК у дітей віком від 3 до 6 років залишається типовою та інформативною за ретельного оцінювання даних скарг, анамнезу захворювання, об’єктивного та лабораторних обстежень. Гострота перебігу, супутні вади розвитку та запізніла діагностика є основними причинами появи тяжких ускладнень ХГ у дітей цього віку - ЕК (40,83%), ТМ (25,46%), гіпотрофія (7,49%) та анемія (14,58%). Варіанти ускладнень при АК є характерними і прогнозованим. Зіставлення клінічних ознак АК та його ускладнень сприяють правильному оцінюванню стану пацієнта і своєчасному встановленню правильного діагнозу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords