Аналітично-порівняльне правознавство (Dec 2024)
Правове врегулювання екологічної міграції внаслідок підриву Каховської ГЕС
Abstract
Російська збройна агресія закономірно призвела до збільшення надзвичайних ситуацій в Україні, як техногенного, так і природного характеру. Надзвичайних масштабів набула катастрофа, спричинена знищенням 6 червня 2023 р. російськими військами греблі Каховської гідроелектростанції (Каховська катастрофа). Прорив греблі спричинив затоплення 620 кв. км території в чотирьох областях - Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій, що безпосередньо вплинуло на життя 100 тис. осіб. Було завдано значної шкоди житлу, інфраструктурі, навколишньому середовищу та об’єктам культури. Крім того, було порушено енергопостачання, постачання питної води, зрошення сільськогосподарських угідь та роботу річкового транспорту. У цьому дослідженні аналізується нормативно-правова база, яка дозволила в стислі терміни доволі успішно протидіяти наслідкам підриву греблі Каховської ГЕС та розв’язувати проблеми евакуації і переміщення постраждалого населення, висвітлюється досвід України щодо подолання наслідків таких глобальних техногенних катастроф, як Каховська. З’ясовано, що підрив греблі Каховської ГЕС було кваліфіковано як надзвичайну ситуацію державного рівня. Міграція, спричинена цієї подією, була переважно внутрішньою, носила вимушений характер та відбувалася у вигляді евакуації в обмежений часовий проміжок. Сьогодні існують програми та стратегії щодо повернення мігрантів (внутрішньо переміщених осіб) у місця їхнього походження і відновлення в повному обсязі безпечної життєдіяльності на затоплених територіях, тобто розглядається можливість, що ця міграція буде тимчасовою. Але російська агресія поки стає на заваді реалізації таких планів. Врегулювання екологічної міграції, до якої призвело руйнування Каховської ГЕС, здійснювалося згідно з правовими нормами щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. Завдяки оперативному реагуванню з боку держави на надзвичайну ситуацію та злагодженої співпраці державних органів і громадськості вдалося мінімізувати кількість жертв серед населення затоплених територій. Українське законодавство щодо регулювання вимушеного внутрішнього переміщення відповідає всім нормам міжнародного законодавства, здійснюється з дотримання прав людини, є людиноцентричним, враховує особливі потреби осіб, гендерні, вікові фактори тощо. Держава бере на себе забезпечення всіх потреб переміщених осіб, розв’язання їхніх соціальних проблем, матеріальну підтримку.
Keywords
