Механізми оцінки безпечності режимів навантаження в бодібілдингу адаптаційним можливостям організму підлітків на етапі початкової підготовки

Abstract

Актуальність. Сучасні вимоги в бодібілдингу навіть на етапі початкової підготовки вимагають від дослідників пошуку найбільш інформативних маркерів оцінки адекватності силових навантажень адаптаційним резервам організму підлітків для розробки безпечних та водночас ефективних моделей тренувальних занять. Мета дослідження – визначити оптимальний спектр біохімічних маркерів крові для оцінки адаптаційно- компенсаторних реакцій організму підлітків на стресовий подразник в умовах використання різних за інтенсивністю режимів навантажень на етапі початкової підготовки в бодібілдингу. Методи. Обстежено 60 підлітків віком 15–16 років, які протягом року займаються бодібілдингом і не мають протипоказів до подібних занять. Ураховуючи мету роботи, учасників розділили на три групи. Представники першої в процесі тренування використовували режим силових навантажень високої інтенсивності (Ra=0,72). Учасники другої групи – режим силових навантажень середньої інтенсивності (Ra=0,67), третьої – режим навантажень низької інтенсивності (Ra=0,58). Для оцінки адаптаційно-компенсаторних реакцій організму підлітків на навантаження в умовах заданих режимів у процесі занять бодібілдингом використовували показники біохімічного контролю активності ферментів креатинфосфокінази, лакатдегідрогенази та концентрації кортизолу в сироватці крові. Результати. Отримані результати свідчать, що у відповідь на силові навантаження в умовах застосування режиму високої інтенсивності (Ra=0,72) в підлітків збільшується активність ферменту креатинфосфокінази на 46,0 % та концентрація кортизолу – на 50,5 % у сироватці крові в порівнянні зі станом спокою. Установлено, що у відповідь на навантажень середньої інтенсивності (Ra=0,67) в учасників підвищуються всі контрольовані біохімічні показники в сироватці крові в межах 19,3–22,1 % у зіставленні з вихідними даними. Виявлені біохімічні результати в умовах використання представниками 3-ї групи в процесі тренувального заняття режиму навантажень низької інтенсивності (Ra=0,58) демонструють підвищення креатинфосфокінази на 3,8 %, лактатдегідрогенази – на 14,4 % і зниження концентрації кортизолу в сироватці крові на 20,4 % у відповідь на подразник. Висновки. Виявлена різноманітність характеру змін досліджуваних нами показників біохімічного контролю крові чітко демонструє адаптаційно-компенсаторні реакції організму підлітків в умовах різних за інтенсивністю та енергозабезпеченням м’язової діяльності режимів силових навантажень у бодібілдингу на етапі початкової підготовки. Отримані результати дають підставу обґрунтовано змоделювати оптимальний, залежно від умов тренувальної діяльності та адаптаційних резервів організму, комплекс інформативних біохімічних маркерів крові.

Keywords

• біохімічні маркери крові, підлітки, силові навантаження, режими енергозабезпечення, адаптаційно-компенсаторні реакції, бодібілдинг