Зміна морфологічних показників і продуктивності сортів сої за різних технологій вирощування в зоні Передкарпаття

Abstract

Основою сталого розвитку та кормової бази України є протеїновий баланс, який забезпечується не лише розширенням посівних площ, а й підвищенням урожайності сої. Зміни погодних умов розширили смугу вирощування сої від Лісостепової зони адміністративних областей: Вінницької, Київської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської до Полісся з умовами лісостепу (Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Волинської, Львівської). Суттєві корективи відбуваються і в Передкарпатському регіоні. Важливою умовою поширення культури у виробництві є вирощування екологічно пластичних сортів, які б забезпечували стабільну врожайність, характеризувались оптимальною тривалістю вегетаційного періоду, придатністю до механізованого збирання, підвищеним вмістом білка та олії в насінні. В умовах розширення асортименту нових сортів та глобальних змін клімату все більшої актуальності набувають дослідження щодо виявлення повної реалізації їх генетичного потенціалу, удосконалення технологій вирощування з урахуванням біологічних вимог та ресурсного забезпечення господарств різних організаційно-правових форм. Мета досліджень – виявити особливості формування морфологічних показників та господарсько-цінних ознак сортів сої вітчизняної та закордонної селекції на врожайність за вдосконалених елементів базової, інтенсивної та біологізованої технологій вирощування в умовах Передкарпаття.

Keywords

• соя
• сорт
• технологія вирощування
• структура рослин
• урожайність