Особливості хірургічної техніки мезопортального шунтування та ефективність методу в лікуванні дітей з портальною гіпертензією

Abstract

Сучасні методи хірургічного лікування допечінкової форми портальної гіпертензії (ДфПГ) спрямовані на профілактику кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу та можливість відновлення перфузії печінки. Застосування мезопортального шунтування (МПШ) у пацієнтів із ДфПГ обмежене наявністю в останніх сприятливої анатомії. Стандартизація обсягу діагностичних процедур, етапів технічного виконання цього хірургічного втручання дасть змогу суттєво поліпшити результати лікування дітей з ДфПГ, у яких є показання до виконання МПШ. Мета - оцінити можливість виконання, ефективність і безпечність МПШ в дітей з портальною гіпертензією, ступінь інволюції варикозних вен і зменшення розмірів селезінки. Матеріали та методи. Ретроспективно досліджено історії хвороби 20 дітей, які отримали хірургічне лікування ДфПГ із використанням МПШ у період із січня 2010 року до червня 2022 року. Медіана спостереження становила 85,6±14,17 місяця. Детально описано хірургічну техніку. Результати. У досліджуваній групі переважали пацієнти чоловічої статі (12 хлопчиків, 8 дівчаток). Середній вік на момент встановлення діагнозу - 7,6±0,88 року. У 13 (65%) випадках першим клінічним проявом був епізод кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу. Ендоскопічне дослідження виявило в 17 (85%) дітей варикоз вен стравоходу II-III ступеня. В усіх пацієнтів спостерігалася спленомегалія із середнім об’ємом селезінки 507,7±67,7 cм3. У 8 (40%) дітей з досліджуваної групи відмічався тяжкий гіперспленізм. Медіана часу операції МПШ з внутрішньої яремної вени становила 326 (95% ДI: 300-371) хвилин. У 7 (35%) випадках стався тромбоз шунта, в 1 (14,2%) випадку вдалося виконати тромбоектомію, відновивши функцію МПШ. Досягнуто загальної ефективності МПШ в 70%. У жодного пацієнта групи спостереження повторної кровотечі не було. Висновки. Можливість виконання МПШ залежить від сприятливої анатомії, у виявленні якої невід’ємним діагностичним методом є комп’ютерна томографія, але зберігається роль прямої інтраопераційної візуалізації та інтраопераційної внутрішньопечінкової портографії. 5-річна виживаність МПШ становила 72,2±10,6%. МПШ забезпечило інволюцію варикозних вен стравоходу через 1 рік після оперативного втручання (р<0,001) та зменшення об’єму селезінки (р<0,001). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• допечінкова форма портальної гіпертензії
• діти
• мезопортальне шунтування