Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2025)

Теоретичні аспекти зв’язку оціночних понять і механізму забезпечення прав учасників кримінального провадження

  • O. P. Kuchynska,
  • R. V. Barannik

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.3.46
Journal volume & issue
Vol. 3, no. 89

Abstract

Read online

У статті розглядаються теоретичні аспекти взаємозв’язку між оціночними поняттями та механізмом забезпечення прав учасників кримінального провадження. Автори акцентують увагу на необхідності налагодження ефективної взаємодії між цими двома складними юридичними конструкціями, зважаючи на їх взаємообумовленість, системність та наскрізний характер у кримінальному процесі. Визначено, що оціночні поняття, як змістовно широкі та формально не визначені категорії, відіграють ключову роль в індивідуалізації правозастосування. Вони забезпечують адаптивність і гнучкість кримінального процесу, дозволяючи враховувати особливості конкретних справ у межах правового регулювання. Автори обґрунтовують, що саме через оціночні поняття реалізується можливість дискреційного підходу в діяльності слідчого, прокурора або суду, що є необхідним у ситуаціях нормативної неповноти, новизни або неоднозначності правових обставин. Оціночні поняття, на думку авторів, не загрожують юридичній визначеності, а навпаки – сприяють реалізації принципів пропорційності, розумності та справедливості, що набуває особливої актуальності у контексті забезпечення прав людини в кримінальному провадженні. У статті наведено приклади застосування оціночних понять (зокрема “достатні відомості”, “суттєве порушення права на захист”, “розумний строк провадження”), які демонструють їхню роль у формуванні варіативності правових наслідків. Також висвітлено, як процесуальні гарантії, що є елементом механізму забезпечення прав, відіграють роль стримуючого чинника щодо дискреції, запобігаючи зловживанням. Водночас і сам механізм потребує гнучких інструментів реагування, якими виступають оціночні поняття. Таким чином, взаємодія між цими елементами створює збалансовану правозастосовну систему, в якій досягається оптимальне співвідношення між нормативною визначеністю та адаптивністю. Стаття робить вагомий внесок у теоретичне осмислення складних зв’язків у правозастосуванні, акцентуючи на важливості глибокого розуміння змісту правових категорій і функціонування правових механізмів у межах кримінального процесуального права.

Keywords