Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2023)
Щодо необхідності існування диференційованого підходу в аспекті визначення програм підвищення кваліфікації українських адвокатів в умовах цифровізації
Abstract
Дана стаття присвячена розкриттю сутності професійного обов’язку адвоката щодо підвищення своєї кваліфікації насамперед через призму права адвоката щодо вибору видів такого підвищення та шляхом з’ясування доцільності існування різноманітних програм спрямованих на її підвищення. Аргументується необхідність існування програм підвищення кваліфікації різного роду, які б враховували насамперед досвід адвоката (для тих, які мають досвід здійснення адвокатської діяльності та молодих адвокатів). В рамках даної статті було досліджено зміст та проблеми реалізації програми щодо підвищення кваліфікації молодими адвокатами. Розкривається досвід зарубіжних країн, як щодо визначення взагалі категорії «молодий адвокат», так і особливостей програм щодо підвищення їх кваліфікації. Акцентується увага на необхідності розроблення саме Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України Модульної програми «Молодий адвокат» та безкоштовності її проходження, враховуючи сплату такими адвокатами внесків саме на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, одним із основних обов’язків якого є підтримання високого професійного рівня адвокатів. В статті також акцентується увага на доцільності затвердження програм підвищення кваліфікації і для інших осіб, які мають те чи інше відношення до здійснення адвокатської діяльності. Робиться висновок щодо позитивності розроблення Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України спеціальних, адаптаційних курсів (інструктажів) підвищення кваліфікації для стажистів, помічників адвокатів і осіб, у випадку поновлення їх права на заняття адвокатською діяльністю та доступність їх проходження (в режимі онлайн). Для досягнення поставленої мети, автором були застосовані характерні для правової науки методи, а саме дослідження проводилося із застосуванням насамперед системно-структурного та порівняльно-правового методів, а також діалектичного методу пізнання правової дійсності.
Keywords
