Сучасна педіатрія: Україна (Dec 2022)

Оптимізація лікування гострого тонзилофарингіту в дитячому віці

  • O.K. Koloskova,
  • A.L. Kosakovskyi,
  • I.B. Horbatiuk,
  • S.I. Tarnavska

DOI
https://doi.org/10.15574/SP.2022.128.105
Journal volume & issue
no. 8(128)
pp. 105 – 115

Abstract

Read online

Гострий тонзилофарингіт (ГТФ) у дітей є актуальною і до кінця не вирішеною проблемою, яка має міждисциплінарне значення, що потребує оптимізації діагностики та лікування для поліпшення прогнозу захворювання та якості життя дітей. Мета - оптимізувати тактику лікування дітей, хворих на ГТФ, шляхом доповнення комплексу терапії препаратами протизапальної та імуномодулювальної дії з оцінкою клінічних та імунологічних маркерів ефективності запропонованого лікування. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувала 51 госпіталізована дитина з клінічним діагнозом ГТФ. Усім дітям проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження із визначенням у сироватці крові С-реактивного білка (СРБ) на момент госпіталізації до стаціонару, а на 7-му добу лікування оцінено сироваткову концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -4, -6, -8, фактора некрозу пухлин α (ФНП-α) та інтерферону-γ (γ-ІФН) як маркерів ефективності терапії. Випадковим методом поділено хворих на дві клінічні групи: І групу сформували 28 пацієнтів (середній вік - 8,0±0,9 року, частка хлопчиків - 53,5±6,1%), хворих та ГТФ, які в комплексній терапії отримували комбінацію стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs® 7630 (Умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату Тонзилотрен у вікових дозах згідно з інструкцією до препаратів. Решта 23 дитини сформували другу (ІІ) клінічну групу з ГТФ (середній вік - 8,7±1,0 року (p>0,05), частка хлопчиків - 56,5±8,3% (p>0,05), які в аналогічній комплексній терапії не отримували наведеної комбінації і виступали групою порівняння. За основними клінічними характеристиками групи були зіставлювані. Результати. Отримано достовірно кращі результати лікування хворих на ГТФ дітей у І групі пацієнтів (комбінація препаратів Умкалор та Тонзилотрен) у комплексній терапії, доведені наявністю статистично достовірних шансів легшого клінічного перебігу захворювання на 3-тю добу лікування (оцінка тяжкості ГТФ - 10,0 мг/л, γ-ІФН та ІЛ-8 >10,0 пг/мл) щодо аналогічного стандартного лікування: зниження абсолютного ризику - 20,8%, зниження відносного ризику - 32,3% при мінімально необхідній кількості хворих - 3,1. Висновки. Застосування в комплексному лікуванні дітей, хворих на гострий стрептококовий і нестрептококовий тонзилофарингіт, комбінації стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs® 7630 (Умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату Тонзилотрен показало кращу ефективність порівняно із застосуванням тільки стандартного лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords