Characters’ postironic self-reflection through new sincerity principles: a case study of Donal Ryan’s novel “The Spinning Heart”

Abstract

Статтю присвячено дослідженню характерних рис ідейно-мистецької течії метамодернізму в стилістичній площині художньої літератури. Однією із характерних ознак сучасного стану літератури є постіронія, яка має всеосяжний характер. З огляду на здатність постіронії проникати в усі сфери метамодерного суспільства та літературу зокрема, її доцільно розглядати як транскультурне поняття. У контексті нашого дослідження зʼясовано онтологію поняття “постіронія” та її безпосередній вплив на метамодерністську літературу. Інший мистецький напрям, що перебуває у фокусі наукової розвідки, Нова Щирість як одна з визначальних рис переходу від постмодернізму до метамодернізму. У статті виокремлено низку принципів Нової Щирості, які визначають її зв’язок з іронією, стверджуючи появу метамодерністської постіронії. У центрі дослідження – стилістична реалізація постіронічної саморефлексії через окреслені принципи Нової Щирості. У практичній частині дослідження окреслено стилістичні особливості постіронічного зображення персонажів через принципи Нової Щирості в романі сучасного ірландського письменника Донала Райана “Серце на шарнірі”. Стилістичний аналіз постіронічної саморефлексії персонажів у метамодерністському наративі автора на принципах Нової Щирості з урахуванням стилістичних засобів виразності різних мовних рівнів (лексичного та синтаксичного) засвідчує їхній беззаперечний вплив на розуміння читачами постіронічної та щирої авторської оповіді, демонструючи відмову автора від використання іронії в зображенні вигаданої реальності та формуючи серйозне ставлення з боку читача.

Keywords

• метамодернізм
• постмодернізм
• постмодерністська іронія
• постіронія
• нова щирість
• стилістичний аналіз