Особливості повторної біопсії у пацієнтів з простатичною інтраепітеліальною неоплазією

Abstract

Мета. Визначити оптимальну кількість біопсійних стовпчиків у разі підозри на рак передміхурової залози (РПЗ) та оптимальні строки повторної біопсії передміхурової залози (ПЗ) у пацієнтів з простатичною інтраепітеліальною неоплазією (ПІН). Матеріали і методи. Проаналізовано результати трирічного спостереження за 166 пацієнтами з ПІН, у яких діагноз було встановлено за допомогою біопсії ПЗ із взяттям 6 - 18 стовпчиків тканини. Результати. Із 166 пацієнтів з ПІН у 58 (34,9%) виявили РПЗ. Найменша (23,1%) частота виявлення РПЗ була у хворих, яким виконали 12-точкову первинну біопсію. Найбільшою (62,5%) частота виявлення РПЗ була у хворих, яким виконали секстантну первинну біопсію. Після секстантної біопсії більшість спостережень РПЗ реєстрували протягом першого року. Після біопсії із взяттям тканини з 12 і більше точок найчастіше виявляли РПЗ на третьому році. У хворих після біопсії із взяттям 8 - 10 стовпчиків тканини РПЗ виявляли протягом другого року. Висновки. Оптимальна кількість біопсійних зразків тканини - 12 стовпчиків, оптимальні строки повторної біопсії 6 - 12 міс ПЗ -після секстантної біопсії та 24 - 36 міс - після біопсії із взяттям тканини з 12 і більше точок.

Keywords

• простатична інтраепітеліальна неоплазія; рак передміхурової залози; біопсія