Метод комбінованого лікування медіастиніту після аортокоронарного шунтування

Abstract

Так званий постстернотомний медіастиніт (ПМ) або глибока інфекція рани груднини є одним із найнебезпечніших ускладнень після кардіохірургічних втручань. Завдяки сучасним стандартам гігієни в лікарнях та раціональному використанню антибіотиків загальна поширеність ПМ зазвичай вважається низькою. У випадку коронарного шунтування з використанням внутрішньої грудної артерії цей показник може значно збільшитися. Попри його відносну рідкість, ПМ пов’язаний із високим рівнем смертності та морбідності. Глибока інфекція рани груднини не тільки призводить до високої смертності, а й супроводжується значною інвалідизацією пацієнтів, які вижили. Крім того, ПМ пов’язаний із тривалим перебуванням у лікарні, збільшенням витрат на лікування і значним погіршанням показників довгострокового виживання. На сьогодні стандартної схеми лікування ПМ немає. Клініцисти можуть обирати різні методи залежно від класифікаційної форми захворювання, але всі вони без винятку проводяться за трьома основними напрямками, а саме: контроль інфекції, класичне, іригаційне або вакуумне дренування рани та її реконструкція. У наш час хірурги постійно пропонують нові методи лікування, кожен з яких має свої переваги та недоліки. У статті представлено клінічний випадок успішного комбінованого лікування ПМ (вакуум-терапія з подальшою торакопластикою) в пацієнта після аортокоронарного шунтування.

Keywords

• постстернотомний медіастиніт, аортокоронарне шунтування, вакуум-терапія, торакопластика