Постмодернізм як консерватизм: деконструкція деконструкції як спосіб уникнення вибору "Fa versus Antifa"

Abstract

Стаття присвячена філософському та культурологічному аналізу філософії постмодернізму (постструктуралізму) на основі методології гегельянства, гайдеґґерівської філософії мови, структурного психоаналізу, деконструктивізму, герменевтики, універсальної етики та філософії діалогу. У статті обґрунтовується теза про те, що постмодернізм як модель теоретичної рефлексії є автономним щодо лібералізму та релятивізму концептом "французької школи", що має антиліберальну спрямованість і за закладеними в нього імпліцитними буттєвими смислами кореспондує з консервативним християнським світовідчуттям. Середньовічними онтологічними "ядрами" постмодернізму постають концепти "реального" Ж. Лакана, "археписьма" Ж. Дерріда, "шизоїда" Ж. Дельоза, "рефігурації мови" П. Рікера. Таким чином, звільнений від стереотипів релятивації, постмодернізм постає як третя (консервативна) альтернатива в опозиції європейського вибору між лібералізмом та радикалізмом.

Keywords

• постмодернізм
• консерватизм
• лібералізм
• деконструкція
• радикалізм
• реальне
• археписьмо
• культурний шизоїд
• рефігурація мови
• герменевтика
• деконструктивізм