Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Jan 2025)

Правові засади застосування цифрових технологій у земельній політиці України

  • N. V. Ilkiv

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.3.19
Journal volume & issue
Vol. 3, no. 86

Abstract

Read online

Статтю присвячено дослідженню стану та перспектив правового регулювання застосування цифрових технологій як інструменту державної земельної політики та як важливої складової правового механізму реалізації земельних прав. Акцентовано увагу на тому, що цифровізація земельних відносин визначена як стратегічний державний пріоритет у ряді програмних актів. Вона набула значних обертів, що, у свою чергу, впливає на визначення основних напрямів державної земельної політики. Водночас констатується, що хоча визнання цифровізації як принципу державної земельної політики на законодавчому рівні не здійснено, але визначальні положення для цифровізації окремих функцій отримали нормативне закріплення. Активне впровадження цифрових сервісів стало результатом земельної реформи в Україні. Вказано, що при формуванні правових засад цифровізації земельних відносин визначальною є необхідність використання цифрових технологій для створення умов для загальної доступності інформації про стан земель. Акцентується на позитивному впливі цифровізації земельних відносин на зменшення залежності реалізації земельних прав від особистісних (суб’єктивних) чинників, а також на підвищення ефективності оцінки стану земель. Здійснено аналіз правових норм, які є основою цифровізації ведення обліку та моніторингу земель. Серед інструментів державної земельної політики окрема увага приділена цифровізації адміністративної процедури у сфері земельних відносин. Підсумовано, що важливою стратегічною метою державної земельної політики України, є створення рівних умов доступу до ринку землі для всіх землекористувачів, підвищення продуктивності використання земель за умови їх раціонального і невиснажливого використання, встановлення прозорого, чіткого та, головне, ефективного управління землями через підвищення прозорості використання землі й доступу до інформації, удосконалення наявної системи інформаційного забезпечення та здійснення контролю за станом земельних ресурсів, а також широкого впровадження нових інформаційних технологій.

Keywords