Сучасна педіатрія: Україна (Oct 2023)
Сучасні аспекти харчування українських підлітків з ожирінням
Abstract
Мета - проаналізувати характер харчування та харчову поведінку підлітків з ожирінням для вдосконалення менеджменту даної категорії пацієнтів. Матеріали та методи. Обстежено 140 підлітків. До основної клінічної групи залучено 108 підлітків віком 12-17 років з ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) - ≥95 перцентиля); до контрольної групи - 32 здорові підлітки (ІМТ - 5-85-го перцентиля) аналогічного віку. Виконано комплекс стандартного клініко-анамнестичного дослідження, у тому числі вивчення харчових звичок, та лабораторно-інструментального дослідження. Для вивчення характеру та режиму харчування використано опитувальник, розроблений на базі ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України». Дослідження харчової поведінки (ХП) у підлітків проведено за допомогою Голландського опитувальника DEBQ (The Dutch Eating Behaviour Questionnaire). Статистичний аналіз виконано з використанням програми «STATISTICA 6.0. FOR WINDOWS» (StatSoft Inc.). Для порівняння частотних показників незалежних груп застосовано критерій Хі-квадрат Пірсона (χ2) і точний критерій Фішера (F). Для оцінювання напрямку, сили і значущості взаємозв’язку між досліджуваними ознаками використано кореляційний аналіз із визначенням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. За критичний рівень статистичної значущості при перевірці гіпотез прийнято p<0,05. Результати. У підлітків з ожирінням достовірно частіше реєструвалися порушення регулярності харчування, а також звичка до перекусів здобними виробами та солодощами протягом дня та пізня вечеря порівняно з контрольною групою (p<0,001). Встановлено, що хворі на ожиріння достовірно частіше щодня або декілька разів на тиждень вживали цукерки, здобні вироби, продукти фастфуду, чіпси, сухарики порівняно з обстеженими контрольної групи (p<0,05). У ході кореляційного аналізу виявлено взаємозалежність між збільшенням частоти споживання цукерок, м’яса, ковбасних виробів, солодких газованих напоїв, фастфуду і підвищенням антропометричних показників, пов’язаних з ожирінням (індекс маси тіла, окружність талії та окружність стегон); між зростанням частоти споживання солодких газованих напоїв, ковбасних виробів і збільшенням розмірів печінки, між вищою частотою споживання фруктів і меншим рівнем тригліцеридів та холестерину ліпідів дуже низької щільності (p<0,05). З аналізу результатів опитування DEBQ відмічено, що в понад 70% хворих на ожиріння відзначалось обмежувальне порушення ХП, із меншою частотою зустрічались екстернальний (43,8%) та емоціогенний (39,3%) тип ХП, на відміну від контрольної групи (р<0,05). Висновки. Проведене дослідження виявило проблему нераціонального та незбалансованого харчування у підлітків, яке також проявлялось у формі порушень ХП. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
