Український журнал Перинатологія і педіатрія (Jun 2023)
Перинатальні наслідки інноваційної тактики лікування звичного невиношування вагітності при істміко-цервікальній недостатності
Abstract
Мета - підвищити ефективність лікування невиношування вагітності, обумовленого істміко-цервікальною недостатністю (ІЦН), шляхом застосування удосконаленої тактики ведення жінок із високим ризиком ІЦН. Матеріали та методи. Запропоновано двоетапну інноваційну тактику лікування невиношування, обумовленого ІЦН, що передбачає прогнозування неефективності вагінального серкляжу та проведення трансабдомінального серкляжу в окремих групах пацієнток. Починаючи з передгравідарного етапу, обстежено 30 жінок із ризиком ІЦН, яких вели за розробленою схемою. 2 пацієнткам з анамнезом невдалого накладення вагінального серкляжу наклали секркляж абдомінально до вагітності, вагітність на момент написання статті ще не настала. У 28 інших відслідкували перебіг і результати вагітності. 3 пацієнткам після трахелектомії з приводу раку шийки матки наклали серкляж абдомінально в ранніх термінах вагітності. 23 вагітним наклали вагінальний серкляж профілактично або за сонографічними чи фізикальними показаннями, ці жінки увійшли до основної групи для оцінки ефективності запропонованої схеми лікування невиношування за ІЦН. Групу порівняння становили 80 жінок з інтравагінаним серкляжем, ведення яких здійснювали згідно з протоколами МОЗ України. Результати. Ефективність запропонованої тактики лікування невиношування, обумовленого ІЦН, відображає частота невиношування та його структура. Не виявлено жодного випадку пізніх викиднів. Частота передчасних пологів суттєво знизилася з 37,5% до 21,7% (p<0,05), при цьому не відмічено випадків дуже ранніх передчасних пологів (до 28 тижнів). У структурі невиношування частка передчасних пологів у терміні 34-36 тижнів вагітності становила 80,0% (проти 35,5%; p<0,05). Частота передчасного розриву плодових оболонок знизилася в 4 рази (8,7% проти 36,3%; p<0,05). Частота народження дітей у стані асфіксії знизилася більш ніж у 2 рази (17,4% проти 43,4%; p<0,05), причому не виявлено жодного випадку народження в стані тяжкої асфіксії. Частота ускладнень раннього неонатального періоду знизилася на 20% (43,5% проти 63,2%; p<0,05), переважно за рахунок зниження частоти таких небезпечних ускладнень, як синдром дихальних розладів (13,0% проти 31,6%; p<0,05) і порушення центральної нервової системи (17,4% проти 44,7%; p<0,05). Висновки. Застосування запропонованої тактики лікування невиношування, обумовленого ІЦН, дає змогу суттєво знизити частоту невиношування та поліпшити його структуру, уникнути випадків спонтанних викиднів і неонатальної смертності, покращити стан новонароджених, а це дозволяє рекомендувати впровадження зазначеної тактики в практичну роботу закладів акушерсько-гінекологічного профілю. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
