Травма і примноження любові у дітей

Abstract

Мета цієї статті полягає у тому, щоб заохотити всіх, хто прагне зрозуміти дітей, травмованих через повномасштабну війну Росії проти України, що розпочалася у 2022 році, та надати їм богословський ресурс у служінні дітям. Матеріал статті грунтується на трьох основних джерелах: особистому досвіді життя поруч з дітьми та молодими людьми, які пережили травму розлуки та втрати; дослідженні, роздумах і практиці людей, що прагнули зрозуміти дітей цілісно, беручи до уваги біологічні, емоційні/психологічні, соціальні і духовні фактори; християнській вірі і традиції, включно з Біблією, людськими ресурсами і богослов’ям. В основі статті лежить переконання, що для того «щоб виховати дитину, потрібне село», тим більше під час війни. Отож всі мешканці «села», які вболівають за добробут цієї дитини, можуть відігравати певну роль у цьому процесі. Це означає, що «виховування» в його найширшому розумінні не обмежується біологічними родичами або призначеними опікунами. Водночас необхідно зважати на контекст війни, усвідомлюючи складну, таємничу, безладну і непередбачувану природу конфлікту. Основний висновок статті — це послання надії, що ґрунтується не на видаванні бажаного за дійсне чи утопічних мріях, а на досвіді та свідченнях з усього світу, які демонструють, що травми дітей можна подолати.

Keywords

• біблійний наратив
• кордони
• дитяче богослов’я
• християнські родини
• спільнота
• творчість