Крипторхізм та варикоцеле: ще один погляд на причини старту аутоагресії

Abstract

Мета: визначення ролі оксидаційного стресу та запалення у патогенезі суб/інфертильності та формування аутоімунітету у пацієнтів з крипторхізмом та варикоцеле. Maтеріали і методи. Рівні малонового діальдегіду (MДA) та інтерлейкіну 6 (ІЛ-6) визначали в крові 48 хлопчиків з крипторхізмом та 20-ти здорових осіб. Семінальні параметри (рухливість, морфологію), рівні MДA та ІЛ-6 у крові визначалися у 22 хлопців з варикоцеле та 21 здорової особи. Статистична обробка проведена непараметричними методами з використанням стандартних комп’ютерних програм (Statistica Version 6, StatSoft, Inc.; SPSS Statistics 17.0, IBM). Результати. Виявлено, що рівень МДA був достовірно підвищеним у крові хлопчиків з крипторхізмом порівняно з контрольною групою (p=0,003). Концентрація ІЛ-6 у сироватці крові пацієнтів у групі з двостороннім крипторхізмом була вищою порівняно з групою одностороннього крипторхізму (p=0,001). Рівні MДA, ІЛ-6 та семінальні параметри (низька рухливість, велика кількість патологічних форм сперматозоїдів) були вищими у пацієнтів з варикоцеле порівняно з контрольною групою (p<0,05; p=0,011). Висновки. Рівень МДA підвищений в осіб з одностороннім та двостороннім крипторхізмом, а також у крові та сім’яній рідині пацієнтів з варикоцеле. Підвищений рівень MДA корелює з низькою рухливістю та підвищеною кількістю патологічних форм сперматозоїдів у пацієнтів з варикоцеле. Тенденція до підвищення рівня ІЛ-6 у крові хлопчиків з дво- та одностороннім крипторхізмом, а також у крові та сім’яній рідині пацієнтів з варикоцеле є вагомим фактором наявності оксидаційного стресу та тригером аутоімунізації.

Keywords

• крипторхізм
• варикоцеле
• mдa
• іл-6
• оксидаційний стрес
• аутоімунізація
• непліддя