Штучний інтелект у сфері праці: проблеми та перспективи правового регулювання

Abstract

У статті розглянуто питання впливу цифрової трансформації на розвиток правового регулю­вання трудових правовідносин. Авторка аналі­зує актуальні новели правового регулювання трудових правовідносин крізь призму розвитку цифрових технологій. Наводяться думки провід­них учених у галузі трудового та інших галузей права щодо впливу цифровізації на розвиток трудових правовідносин, аналізується правоза- стосовна практика. Розглянуто потенційні сфе­ри застосування штучного інтелекту, а також можливості автоматизації багатьох виробничих процесів за допомогою застосування штучного інтелекту, що очікувано має привести до підви­щення якості продукції та швидкості виробни­цтва. Ці питання набувають особливої актуаль­ності у період зростання потреб імпортозамінної політики держави. У статті проаналізовано дос­від застосування штучного інтелекту європей­ськими країнами, відтак здійснено порівняльний аналіз чинного законодавства щодо застосуван­ня штучного інтелекту в Україні та зарубіжних країнах. Виокремлено кілька можливих рівнів залучення ШІ до сфери праці: полегшення пра­ці; автоматизація праці; розширення можли­востей працівника; повна заміна працівника. Разом з тим, рекрутери відзначають ефектив­ність індивідуального застосування ChatGPT у своїй роботі, зокрема: створення привабливих описів вакансій; дослідження ринку: конкурен­ти, зарплати, попит тощо; підготовка запитань для співбесіди; комунікація з кандидатами: пе­реписка, робота із запереченнями, делікатний зворотний зв'язок; пошук кандидатів: поради щодо ресурсів, створення булен-запитів (пошук вебсторінок з використанням спеціальних опе­раторів), підбір ключових слів; аналіз резюме: розпізнавання ключових слів для оцінки нави­чок кандидата; презентація кандидата мене­джеру з найму. Висвітлено причини «побоюван­ня прийняття» сучасним суспільством штучного інтелекту. Наголошено на важливості подаль­ших теоретичних досліджень цього питання, що сприятиме ефективній охороні й захисту прав і свобод громадян. Зроблено висновок, що перш ніж повсюдно впроваджувати штучний інтелект, варто на державному рівні провести досліджен­ня щодо безробіття й соціально-економічних на­слідків застосування штучного інтелекту у сфері праці, тим самим скоротивши мільйони робочих місць по всій країні. Чи не коштуватиме впро­вадження ШІ стабільної соціальної ситуації у країні. Трудові відносини не лише нерозривно пов'язані зі самою особистістю, але і з можливіс­тю забезпечення працівником членів своєї сім'ї. У разі заміни працівників роботами, керованими штучним інтелектом, безробіття може сягнути величезних масштабів, через що неминуче зро­сте і злочинність в країні, оскільки людина пе­ребуватиме у стадії пошуку задоволення своїх природних потреб у харчуванні та проживанні. Тому важливо, щоб держава мала чітку позицію формування правової, економічної та соціальної стратегій для вирішення проблем, пов'язаних з «технологічним безробіттям». Тож зараз потріб­но створити перелік професій і посад, які не мо­жуть бути замінені штучним інтелектом, визна­чити чіткі правила (порядок) взаємодії роботів і людей, зокрема й у разі позаштатних ситуацій, а на деяких підприємствах, можливо, встанови­ти квоти на місця, які займають люди.

Keywords

• штучний інтелект
• права людини
• право на працю
• правове регулювання трудових відносин
• деліктоздатність
• цифровізація