Проблеми законодавчого регулювання оплати надання адміністративних послуг

Abstract

Надання адміністративних послуг є обов᾽язком держави. Його належне виконання сприяє забезпеченню реалізації прав і свобод громадян, створення для них нових можливостей, реалізації повноважень державних органів. Проте не всі адміністративні послуги можуть надаватися на безоплатній основі. Окремі з них є платними. Питання підстав та умов оплати адміністративних послуг, які надаються державою є предметом наукового дослідження даної статті. Автори аналізують проєкт закону «Про адміністративний збір», а також положення Закону України «Про адміністративні послуги» та доходять висновку про недоцільність збільшення масиву нормативних актів. Автори пропонують визначити коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати адміністративного збору, вказують на необхідності удосконалення цифрової інфраструктури та матеріального забезпечення населення; обґрунтовують доцільність визначення розміру оплати вартості адміністративної послуги не у чітко фіксованій сумі, а виходячи з розміру змінних показників (мінімального розміру заробітної плати або розміру прожиткового мінімуму). Автори вважають за доцільне основи визначення адміністративного збору, його складові, умови та випадки стягнення підвищеного розміру адміністративного збору, періодичність і підстави зміни його розмірів визначати у межах окремих положень Закону України «Про адміністративні послуги», а не приймати нового нормативного документа. Адже названий Закон є базовим документом. В його межах доречно передбачити й порядок розподілу та використання коштів, отримуваних суб᾽єктами надання як плата за надані послуги. Така політика фінансової зацікавленості дозволить утримувати якість надання адміністративних послуг на належному рівні та забезпечувати їх надання у короткі строки, сприятиме зміцненню фінансової стабільності відповідної території.

Keywords

• адміністративна послуга
• суб᾽єкт надання
• отримувач послуги
• оплата адміністративної послуги
• адміністративний збір