Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Jul 2025)

Особливості правового регулювання дистанційної та надомної роботи в умовах війни

  • V. V. Anishchuk,
  • D. O. Shubala

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.2.14
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 89

Abstract

Read online

У статті досліджуються особливості правового регулювання дистанційної та надомної роботи в умовах війни. В умовах збройного конфлікту питання організації праці набувають нових вимірів, що вимагає оперативного перегляду традиційних форм трудових відносин. Дистанційна та надомна робота стали не лише вимушеною реакцією на виклики воєнного часу, а й важливим інструментом збереження зайнятості, підтримки економічної стабільності та забезпечення прав працівників. Разом із тим такі форми праці потребують спеціального правового регулювання, здатного врахувати як надзвичайні обставини, так і необхідність забезпечення належних трудових гарантій. В умовах війни особливої ваги набувають питання гнучкості трудових відносин, забезпечення безпеки працівників, збереження конфіденційності даних та ефективної організації праці на відстані. Дослідження особливостей правового регулювання дистанційної та надомної роботи в цей період є актуальним для подальшого удосконалення трудового законодавства та розробки ефективних механізмів захисту прав учасників трудових відносин. Кодекс законів про працю (КЗпПУ) та інші акти законодавства України забезпечують регулювання дистанційної та надомної роботи, нормами цих актів встановлюється порядок та умови їх здійснення. Виділено ряд критеріїв, які характеризують особливості надомної та дистанційної роботи: місце виконання роботи, використання технологій, контроль за виконанням роботи, режим роботи, оформлення трудового договору, умови праці, час відпочинку, вимоги до практичних навичок працівника, забезпечення засобами виробництва, обладнанням, програмно-технічними засобами тощо. Зроблено висновок, що діюча нормативна база регулювання дистанційної та надомної роботи потребує вдосконалення. Наприклад, потребують врегулювання питання відповідальності та порядку компенсації втрати майна роботодавця чи працівника внаслідок воєнних дій за таких типів роботи, порядку врегулювання тимчасової непрацездатності тощо. Важливо також врегулювати порядок використання інформаційних технологій, зокрема, коли діють об’єктивні чинники незалежні від працівника, наприклад тривале виключення електроенергії та Інтернету внаслідок обстрілу житлової інфраструктури. Законодавство України поступово вдосконалюється та адаптується до нових викликів та реалій, що склалися в період повномасштабної війни, але також важливо, щоб такі правові норми не порушували чи обмежували права працівників.

Keywords