Метод формалізації комплексування інформації при моніторингу навігаційної обстановки у системі е-Навігації

Abstract

Розглянуті підходи до обробки та аналізу даних, отриманих з різнорідних джерел інформації, спрямовані на виявлення відхилень на основі прогностичних моделей. Досліджено алгоритми кореляції. В результаті доведено, що існуючі методи встановлення взаємозв'язків між подіями та даними практично не вирішують проблеми нечіткості та пропуску даних. Для обміну інформацією між джерелами запропоновано модель інформаційного поля, яка враховує, що кожен із об’єктів на морі має певний притаманний йому набір фіксованих атрибутів. Алгоритм перетворення даних реалізований шляхом об’єднання записів у загальні характеристики активності об’єкта. Отримана форма придатна для аналізу відомими методами аналізу інтелектуальних даних. Запропонований метод комплексування інформації на основі класифікації нечітких часових тенденцій дозволяє інтегрувати різні записи однієї активності в єдиний запис. При розробці методу враховані проблеми нечіткості та неповноти даних або їх неправильність. Застосування методу формалізації комплексування інформації при моніторингу навігаційної обстановки у системі е-Навігації дозволяє зменшити надмірність даних шляхом поєднання атрибутів та записів, що описують одну активність; вирішити проблему пропуску даних або їх нечіткості у разі помилки при виправленні значень атрибутів активності; зменшити розмірність вхідних даних та усунути невизначеність, пов'язану з неточністю ідентифікації або відсутністю атрибута об’єктів. Групування записів виконано за складом атрибутів, що дозволяє отримати набори даних, за якими можливо виконувати оцінку навігаційної обстановки. Аналіз послідовності активності в зоні моніторингу системи е-Навігації виконується з використанням методів аналізу інтелектуальних даних шляхом застосування математичного апарату нечітких часових рядів.

Keywords

• е-навігація, комплексування інформації, нечіткі часові ряди, навігаційна обстановка, нечіткість і неповнота даних, модель, інформаційний простір, джерело інформації, моніторинг, формалізація, характеристики активності об’єкта.