ЛІДЕРСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Abstract
У статті охарактеризовано проблематику лідерства як важливий предмет наукових досліджень. З’ясовано, що ці дослідження започатковано ще в епоху античності, коли відомі філософи виокремили важливі якості лідера – суспільного діяча і військового керівника. З часом трактування лідерства відійшло від розгляду суто особистісних якостей до розроблення всеохопних теорій цього феномену. Доведено, що на сьогодні дослідження проблематики лідерства здійснюють у теорії управління, менеджменті, соціології, психології та педагогіці. У теорії управління і менеджменті лідерство трактують насамперед як міжособистісну взаємодію, що визначається конкретною ситуацією на основі комунікативного процесу і спрямоване на досягнення мети. Представники економічної науки розглядають лідерство як важливий ресурс підвищення ефективності діяльності підприємства. У дослідженнях з менеджменту поняття лідерства розглядають у контексті управлінській взаємодії між лідером і колективом, як процес несилового впливу для досягнення організацією своїх цілей та організаційної ефективності. У сучасних організаціях лідерство пов’язують зі знаннями та досвідом. Лідерство вчені розглядають у декількох аспектах: співвідносно з людиною та її якостями, становищем в організації; співвідносно з процесом (взаємовідносинами в організації) і з огляду на результати діяльності. Автор з’ясував, що проблематика лідерства є також предметом ґрунтовного зацікавлення представників соціологічної, психологічної та педагогічної галузей знань. Соціологи звертають увагу на роль лідерів у різних соціальних групах, своєю чергою психологів цікавить лідерство як соціально-психологічний феномен внутрішнього розвитку групи, як один з процесів організації й управління малою соціальною групою. У психології вивчають переважно особистісні якості лідера, розглядаючи його як важливу складову системи міжособистісних відносин у групі, вияв відносин домінування й підпорядкування. Своєю чергою педагогіка, розглядаючи лідерство як складне соціально-психологічне явище, індивідуальне утворення, зосереджується на визначенні шляхів і підходів формування лідерських якостей, розвитку лідерського потенціалу людини. Загалом дослідники визначили ті особистісні складові офіцера-лідера, які, на їхню думку, допоможуть йому більш ефективно налагоджувати взаємодію з підлеглими та ув’язненими та більш ефективно досягати цілей професійної діяльності.
Keywords
