ДО ПИТАННЯ ПРО КОСТОРІЗНУ СПРАВУ У СТАРОДАВНЬОМУ ВИШГОРОДІ

Abstract

Стаття уводить у науковий обіг вироби з кістки та щільного рогу з давньоруського Вишгорода і аналізує рівень розвитку місцевої косторізної справи. Проаналізовані матеріали датовано у межах ХІ–ХІІ ст. Усі вироби з кістки можна розділити на дві великі групи. До першої з них входять примітивні вироби з кісток із мінімальним обробленням, які цілком або частково базуються на формі вихідного матеріалу. Другу групу становлять вироби, виготовлені з підготовлених частин кістки або щільного рогу. Вони мають специфічні форми, не пов’язані з вихідним матеріалом. Перша група за кількістю знахідок переважає. Найбільше знайдено примітивних знарядь праці з загостреною робочою частиною. До першої групи належать також гральні астрагали, іграшка-кістка з двома отворами (пристрій для відтворення шумливих звуків), ковзани, амулети з ікл вепра і ведмедя. Друга група охоплює речі різного функціонального призначення (ґудзики, гребені, руків’я ножів, застібка недоуздка, іконка, яйцеподібний виріб, шахова фігурка та ін.). Виявлено також окремі напівфабрикати і заготовки. Вироби з кістки могли з’являтися у побуті населення Стародавнього Вишгорода двома шляхами. У самому Вишгороді могли відбуватися спорадичні косторізні роботи, виявлено невелику косторізну майстерню. Деяка частка виробів могла потрапляти з Києва, де було розвинене професійне косторізне ремесло. Дослідження Вишгорода є ще одним свідченням нерівномірного розвитку косторізного ремесла в різних центрах Київської Русі, раніше простеженого на інших давньоруських пам’ятках.

Keywords

• Середнє Подніпров’я
• Вишгород
• косторізне ремесло
• вироби з кістки та рогу