Окремі аспекти арешту майна у світлі практики Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Abstract

У статті досліджено критерії віднесення документів, особистих записів особи до категорії «майно» в контексті накладення арешту на майно, вилучене за результатами огляду, обшуку на стадії досудового розслідування. Встановлено, що такі матеріальні об’єкти мають ознаки майна лише у випадку, якщо вони можуть бути об’єктами цивільних прав, мати істотну художню, наукову, літературну, економічну цінність як загалом, так і виключно для володільця майна. Проаналізовано практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду стосовно накладення арешту на документи та особисті записи, практику Європейського суду з прав людини в контексті визначення критеріїв віднесення документів до майна. Наголошено на необхідності внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині чіткого визначення, які матеріальні об’єкти під час огляду, обшуку вилучаються, а які тимчасово вилучаються, належать до категорії «майно» та потребують вирішення слідчим суддею питання про їх арешт. Запропоновано внести зміни до частини 7 статті 236 та частини 7 статті 237 КПК України та привести їх у відповідність до положень статті 16 КПК України та норм цивільного права.

Keywords

• кримінальне провадження
• тимчасово вилучене майно
• документи
• право власності
• арешт майна