Аналітично-порівняльне правознавство (Jul 2024)
Державотворча і законодавча діяльність радянських маріонеткових республік на півдні України в 1918-1921 роках
Abstract
У статті досліджено особливості державотворчої і законодавчої діяльності маріонеткових радянських республік на території України 1918-1922 років, зокрема Донецько-Криворізької радянської республіки (ДКРР), Радянської соціалістичної республіки Тавриди (РСРТ), Одеської радянської республіки (ОРР), Донської радянської республіки. Автор статті доводить, що більшовики, прагнучи захопивши владу на території України й не маючи популярності серед місцевого населення, намагалися розв’язати цю проблему шляхом створення «незалежних» республік на Півдні України, призначаючи на керівні посади відомих більшовицьких діячів, які всі свої дії і рішення узгоджували з вищим партійним керівництвом. Українські більшовики виступили проти такої політики, вони відстоювали ідею створення української федерації, за що були звинувачені в націоналізмі. Доведено, що більшовики використали лозунг «права нації на самовизначення», використавши його через формування маріонеткових державних утворень, основою нормативно-правового забезпечення в них були декрети II та III Всеросійських з’їздів Рад, ВЦВК і Раднаркому РСФРР, інструкції та директиви російських наркоматів. Обґрунтовано, що в цих державних утвореннях не існувало чіткого розподілу повноважень між ЦВК і Раднаркомами, наркоматами, центральними і місцевими органами влади. Констатовано, що в деяких регіонах Півдня України реальна влада належала революційним комісаріатам, які були створені ще в період захоплення влади більшовиками наприкінці 1917 року. Доведено, що для всіх досліджуваних державних утворень була характерна подібність розгортання процесів радянізації за певним сценарієм. Автор статті робить припущення, що в перспективі ці маріонеткові республіки більшовики планували використати для організації загальної пролетарської революції по всієї Україні. На сучасному етапі розуміння процесів, що відбувалися в період відродження української державності (1917-1921 рр.), засвоєння їхніх повчальних уроків є досить актуальним, оскільки може допомогти запобігти повторенню помилок минулого і стане в нагоді для розроблення шляхів протидії російській дестабілізуючій діяльності.
Keywords
