Pitannâ Lìteraturoznavstva (Dec 2024)
Екзистенційні виміри війни в есе Ернста Юнґера «Війна як внутрішнє переживання»
Abstract
Розглянуто екзистенційні виміри війни в есе Е. Юнґера «Війна як внутрішнє переживання». Позаяк сам письменник був безпосереднім учасником Першої світової війни, увагу зосереджено на особистісних параметрах переживання цього деструктивного явища протагоністом (самим Е. Юнґером) задля власної трансформації та інтеграції пережитого в катарсичний досвід. Наголошено, що авторська поетизація бойових дій функціонує як спроба осмислення людського буття у його критичних станах. Апелюючи до філософської концепції Ф. Ніцше про надлюдину, зауважено, що в умовах війни генеруються солдати нового ґатунку, які внаслідок перманентного процесу екзистенційної трансформації вміють вдало пристосовуватися до суспільної руйнації і проходять процес самоідентифікації через отриманий військовий досвід. Підмічено, що екзстенціали самотності, страху, тривоги, свободи, віри ризомно використовуються в кожному з означених автором розділів. Акцентовано на аналізі першорядних бінарних опозиційних екзистенціалів, які формують концептуальну основу тексту Юнґера. Автор у своєму есе вдається до морально-філософських рефлексій щодо пережитого ним воєнного досвіду, транслюючи його через полярні поняття: «Ерос і Кров», «Траншея і Пацифізм», «Жах і Відвага». Опозиція «Ерос і Кров» розглядається як метафора конфлікту між усталеними полярними поняттями «життя і смерті», де кров насамперед концептуально пов’язана зі смертельним кровопролиттям ворога, тоді як ерос, навпаки, протистоїть загибелі і символізує життєдайність, бажання віднайти жагу до життя. Полярні поняття «Траншеї і Пацифізму» виражають розрив між реаліями фронтового існування та утопічною ідеологією миру. Умови траншеї слугують своєрідним маркером дегуманізації, натомість пацифізм символізує бажаний мир. Юнґерівські екзистенціали «Жах і Відвага», сформовані внаслідок переживання війни, уособлюють драматичний спектр емоцій, де жах паралізує і дезорієнтує, а відвага відновлює внутрішні ресурси військового та спонукає до дії. Через такі протилежні бінарні опозиції німецький письменник конструює власний концепт війни, здатної сформувати нову людську ідентичність.
Keywords