Аналіз ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та екстрагенітальної захворюваності у вагітних в Україні та прогнозування динаміки обраних показників до 2026 року

Abstract

Мета - оцінити якість акушерської допомоги в Україні; спрогнозувати динаміку інтранатальної захворюваності та ускладнень післяпологового періоду до 2026 р. Матеріали та методи. Проаналізовано статистичні дані закладів охорони здоров’я України за період 2011-2022 рр. Для математичного моделювання застосовано однофакторні моделі лінійної регресії. Розрахунки проведено в пакеті «MedCalc® Statistical Software version 22.009». Результати. За даними проведеного аналізу виявлено такі сталі тенденції: зменшення загальної кількості пологів з 491 467 до195 243; частки фізіологічних пологів з 68,6% до 61,6%; зростання кількості багатоплідних вагітностей (розрахунки на 1000 вагітностей) з 10 до 13 на 1000; кількості патологічних венозних станів із 25 до 50; кількості гестаційного та передгестаційного діабету з 1 до 10; кількості інфекцій сечостатевої системи з 134 до 143. Патології системи кровообігу та хвороби щитоподібної залози не мають тенденції до зростання. Аналіз показників, пов’язаних із пологами, виявив суттєве збільшення розродження шляхом операції кесаревого розтину з 16,17% до 27,43% із подальшим зростанням у 2026 р. до 31,4%, підвищення рівня кровотеч з 7,3 до 9,9 та збільшення кількості утруднених пологів з 58 до 70 (показники розраховані на 1000 пологів). Висновки. Протягом періоду аналізу не знайдено суттєвого погіршення якості надання акушерської допомоги, однак існує ряд негативних тенденцій: зростання частоти утруднених пологів та розродження шляхом операції кесаревого розтину. Ближчим часом слід очікувати зменшення загальної кількості пологів і частки фізіологічних пологів, збільшення частоти передіснуючих соматичних захворювань та ускладнень перебігу вагітності, зростання питомої ваги багатоплідних вагітностей. Результатом чого буде подальше зростання розродження за допомогою операції кесаревого розтину, а також збільшення частоти аномальної плацентації та пов’язаних із цим тяжких кровотеч. Ключовими підходами для управління виявленими трендами є розроблення та впровадження алгоритмів вчасного виявлення вагітних групи ризику розвитку перинатальних та акушерських ускладнень, а також оптимальна маршрутизація вагітних, які увійшли до сформованих груп ризику щодо виникнення тяжкої акушерської та перинатальної патології. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• акушерсько-гінекологічна допомога
• екстрагенітальна захворюваність
• ускладнення вагітності
• материнська смертність
• пологи