Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві (Mar 2023)
Біомеханіка опорно-рухового апарату юних спортсменів у дискурсивному полі наукового знання
Abstract
Актуальність. Упродовж філогенетичного розвитку людини стопа як значуща частина її тіла внаслідок пристосування до прямоногого (вертикального) ходіння зазнала значних змін, тому на сьогодні постає одним із найважливіших органів прямоходіння людини в умовах природних локомоцій і не лише виконує функцію опори, а й забезпечує організацію ресорних взаємодії тіла останньої з опорною поверхнею. Проблема оціню- вання стану геометрії кістково-суглобових компонентів стопи людини належить до сфери плідних наукових пошуків теоретиків і практиків галузі протягом багатьох десятиліть. Мета статті – вивчення та систематизація наукових студій, спрямованих на визначення стану біомеханіки стопи юних спортсменів. Методи. У роботі застосовано теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури. Результати дослідження. Проблемне коло порушень біомеханічних властивостей стопи людини, що протягом багатьох років залишається в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних учених, пов’язане, серед іншого, із впливом на стан опорно-ресорних властивостей юних спортсменів занять різними видами спорту. У цьому контексті та з огляду на наявність значної кількості спортсменів із порушеннями біомеханічних властивостей стопи, до негативних наслідків яких належать утрата опорно-ресорних функцій, підвищення травмонебезпечності, порушення осьових навантажень, формування стійких морфологічних змін, проблема інтеграції корекційно-профілактичних технологій у процес спортивної підготовки юних спортсменів набуває особливої актуальності. Висновки. Сучасний спорт із власти- вим йому різким зростанням обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень, високою психоемоційною напруженістю часто негативно позначається на організмі юних спортсменів. Шкідливого впливу зазнає також стопа як лабільна ланка опорно-рухового апарату, що чутливо реагує на дії багатьох детермінант зовнішнього й внутрішнього середовищ, набула в процесі філогенезу біомеханічної поліфункціональності та відображає специфічну особливість опорно-рухового апарату людини.
Keywords