Наукові студії із соціальної та політичної психології (Dec 2018)
Соціально-психологічна реабілітація та реадаптація волонтерів: емпірична оцінка ефективності технології парадоксу
Abstract
Метою дослідження було з’ясувати ефективність застосування техно- логії парадоксу у відновленні жінок-волонтерів – учасниць Школи соціально- психологічної допомоги, створеної на базі Чернігівського національного тех- нологічного університету. На основі результатів дослідження зроблено висновок про набуття жінами-волонтерами вмінь та навичок трансформації негативних станів в особистісний досвід, опанування ними засобів психологічної само- та взаємодопомоги, досягнення позитивних змін щодо якості їхнього життя. Емпі- рично підтверджено позитивну динаміку, а саме зменшення показників пост- травматичних станів та порушень адаптивності після завершення занять. Самооцінка учасницями дослідження досягнутих результатів дає підстави го- ворити про покращення якості їхнього сімейно-родинного життя та взаємодії із зовнішнім соціальним оточенням як безпосередньо після завершення занять, так і протягом подальших трьох місяців після закінчення Школи. Звертається увага на результати останнього опитування, яке проводилося через три місяці після завершення занять: на тлі покращення якості життя жінок-волонтерів при порівнянні симптоматики ПТСР, адаптивності волонтерок та самооцінки зміни якості життя зафіксовано, однак, відносне зростання показників ПТСР та випадків порушення адаптивності. Таку симптоматику можна пояснити впли- вом започаткованих у процесі навчання особистісних змін, набуттям жінками більшої суб’єктності, самостійності і відповідальності за власне життя. Саме ці зміни розглядаються як основна причина порушення попереднього, звичного балансу в стосунках із близьким та зовнішнім соціальним середовищем. У зв’язку з цим визнається недостатність зв’язку жінок-волонтерів із викладачами Школи та навчальною групою протягом трьох місяців після завершення занять, адже саме цей зв’язок забезпечував стабільність їхньої особистості в умовах змін у стосунках із своїм сімейно-родинним та соціальним оточенням під час занять. Проведене дослідження засвідчило необхідність розроблення більш ефективних засобів підтримки і соціально-психологічного супроводу жінок- волонтерів у процесі їх переходу до самостійного життя в нових для них умовах, забезпечення сталості та гармонійності їхньої особистості в контексті внутріш- ніх і зовнішніх змін.
Keywords
