ПРОГНОЗУВАННЯ ЙМОВІРНОСТІ ПОРУШЕННЯ ПОСТНАТАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ У ПІЗНІХ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ

Abstract

Вступ. Актуальність теми обумовлена високою частотою народження пізніх недоношених дітей (близько 75 % від усіх передчасно народжених), розвитком патологічних станів у ранньому неонатальному періоді та пошуком шляхів попередження народження пізніх недоношених дітей з порушенням адаптації. Мета дослідження: розробити алгоритм прогнозування ймовірності порушення постнатальної адаптації на підставі визначення провідних факторів ризику порушення адаптації у пізніх недоношених дітей. Матеріали та методи. У 158 пізніх недоношених дітей з порушеннями (n = 97) та без порушень постнатальної адаптації (n = 61) проаналізовано 64 клініко-анамнестичні показники стану здоров’я матерів, перебігу вагітності та пологів та стану пізніх недоношених дітей після народження. Результати. Виділені 9 провідних факторів ризику порушення постнатальної адаптації у пізніх недоношених дітей: стан при народженні середньої тяжкості або тяжкий (значимість - 5,46), неможливість раннього грудного вигодовування (3,43), народження шляхом операції кесарського розтину (2,42), потреба у проведенні початкової та реанімаційної допомоги (2,35), дистрес плода (1,97), плацентарна дисфункція (1,83), маса при народженні менше 10 перцентилів (1,53), прееклампсія вагітних (1,43), оцінка за шкалою Апгар на 5 хвилині менше 7 балів (1,33). Висновки. Запропонована модель прогнозування має високий рівень значущості (R=0,97), середню чутливість (0,70), та високу специфічність (0,97), що свідчить про можливість застосування розробленої моделі прогнозування в практичній медицині.

Keywords

• пізні недоношені діти
• постнатальна адаптація
• фактори ризику
• прогностична модель.