Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство (Jul 2020)
КЛИМЕНТ КВІТКА Й КОБЗАРСТВО (ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДОСЛІДНИКА)
Abstract
Мета статті – актуалізувати роль видатного українського фольклориста й етнографа Климента Квітки (1880–1953) у справі дослідження феномена кобзарства і кобзарів як професійно-соціальної групи; виокремити здобутки К. Квітки на ниві кобзарства, оцінити їх крізь призму перетину сфер культури, мистецтва, музичної соціології. Серед принципів і методів дослідження, що використані у статті, – історичний (історико-хронологічний), джерелознавчий (історіографічний), мистецтвознавчий, порівняльний, аналітичний. Вищезгадані методи дозволили здійснити не лише аналіз праць стосовно кобзарства К. Квітки, але і їх оцінку з позиції сьогодення, порівняти з паралельними дослідженнями кобзарства початку ХХ ст., зробити висновки про специфіку функціонування цього явища в умовах змін середовища його побутування. Наукова новизна дослідження полягає в представленні й аналізі робіт К. Квітки стосовно кобзарства як мистецтвознавчих і музично-соціологічних проєктів та переосмисленні ролі митця в історіографії кобзарства. В основі статті – аналіз робіт К. Квітки – «Професіональні народні співці і музиканти на Україні: Програма для досліду їх діяльності й побуту» (1924), «Потреби у справі дослідження народної музики на Україні» (1925), «Музична етнографія на Україні в післяреволюційні роки» (1926), «Побут лірників» (1928) та ін. Особливої уваги надано роботі «Професіональні народні співці і музиканти на Україні: Програма для досліду їх діяльності й побуту», що становить запитальник для польової роботи фольклориста-етнографа. Саме на основі змісту запитань, наведених у дослідженні К. Квітки, можна зробити важливий мистецтвознавчий і соціологічний зріз про українське кобзарство початку ХХ ст. Висновки статті актуалізують фольклорно-етнографічні дослідження К. Квітки стосовно кобзарства на сучасному етапі. Значення робіт К. Квітки полягають у можливості їх використання для нових музично-соціологічних досліджень, оцінки умов поширення музичних фольклорних і постфольклорних творів, аналізу сучасної реконструкції кобзарських традицій.
Keywords