Екологічна та продовольча безпека як складові забезпечення економічної безпеки України у стратегічному форматі

Abstract

Стаття розкриває еволюцію забезпечення екологічної та продовольчої безпеки у стратегіях національної безпеки України протягом років незалежності. Визначено, що на державному рівні залишається невирішеною низка питань, пов’язаних зі створенням максимально ефективної системи забезпечення екологічної та продовольчої безпеки держави в рамках існуючих на різних етапах державотворення Стратегій національної безпеки України, як на рівні законодавчого закріплення, так і у сфері функціонування відповідних компетентних державних органів. Розкрито зміст забезпечення екологічної та продовольчої безпеки держави в чотирьох стратегіях національної безпеки України. Визначено, що проблематика забезпечення екологічної та продовольчої безпеки держави потребує чіткої визначеності державою у стратегічних пріоритетах та цілях, які мають відповідати сучасним тенденціям розвитку національної економіки та світовим реаліям у цій сфері. Досліджено загрози національній безпеці у сфері екологічної та продовольчої безпеки. Наголошено, що у відповідності до Заключних положень Стратегії національної безпеки України 2020 року щодо розроблення документів про планування у сфері національної безпеки і оборони, які визначатимуть шляхи та інструменти її реалізації, чітко регламентовано прийняття та затвердження Президентом Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату та Стратегії продовольчої безпеки. Проаналізовано Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, що прийнята 20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України з метою підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів та наслідків зміни клімату в Україні. Реалізація Стратегії направлена на виконання Україною міжнародних зобов’язань в рамках Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів парникових газів та адаптації до наслідків глобальної зміни клімату. Основними екологічними загрозами для України в цій Стратегії визначено: значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, недосконала система державного нагляду (контролю) та моніторингу навколишнього природного середовища. Розглянуто проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії продовольчої безпеки на період до 2030 року», яка буде спрямована на визначення пріоритетів у сфері продовольчої безпеки як складової національної безпеки держави, формування напрямів і способів їх досягнення, а також формування в усіх зацікавлених сторін розуміння важливості запобігання голоду та недоїданню найбільш вразливих верств населення. Вона буде передбачати: створення системи національного та регіонального моніторингу продовольчої безпеки задля виявлення та раннього попередження продовольчої загрози; розробку та впровадження плану дій забезпечення населення харчовими продуктами в умовах надзвичайних ситуацій; заходи щодо розвитку стійкого сільськогосподарського виробництва; диверсифікацію виробництва; створення стійких виробничо-збутових систем. Підкреслено, що найбільш яскравим індикатором ефективної імплементації загальнодержавних Стратегій як у сфері забезпечення екологічної безпеки, так і у сфері продовольчої безпеки повинно стати підтримання належного природного стану екології нашої країни та формування достатнього рівня самозабезпечення продовольством населення України. Визначено напрями підвищення ефективності забезпечення екологічної та продовольчої безпеки України.

Keywords

• стратегія
• безпека
• національна безпека
• екологічна безпека
• продовольча безпека
• загрози